Брюссель – Зустрівшись останній раз у старій брюссельській штаб-квартирі НАТО, 29 країн-союзниць 27 квітня засвідчили на тлі «залякувань, дестабілізуючих дій кібератак та інших гібридних загроз Росії свою твердість і згуртованість. Водночас, аби не допустити виходу ситуації з-під контролю, Північноатлантичний альянс висловлює свою готовність до діалогу з Москвою, сподіваючись провести зустріч Рада НАТО-Росія ще до липневого саміту.
Учасники засідання голів дипломатичних відомств НАТО, на якому обговорювали виклики, які створила Росія на євроатлантичному просторі та в цілій Європі, не могли обійти увагою ситуацію в Україні. Державний секретар США Майк Помпео і міністри закордонних справ країн НАТО вкотре підтвердили, що відносини альянсу з Росією не повернуться до нормального стану доти, доки Москва не виконає своїх зобов’язань за Мінськими угодами і не поверне контроль над Кримом Україні.
Постійний представник США при НАТО Кей Бейлі Хатчінсон повідомляє у своєму мікроблозі Твіттер: «На ранковому засіданні союзники дали зрозуміти, що НАТО буде продовжувати покладати відповідальність на російський уряд, доки в Україні Росія не змінить свою поведінку й не припинить насильство. Росія має використати свій вплив на сепаратистів, щоб забезпечити безпечний, необмежений доступ для спостерігачів ОБСЄ».
Тим часом генеральний секретар Північноатлантичного альянсу Єнс Столтенберґ на зустрічі міністрів закордонних справ 29 країн-членів заявив, що альянс «бачить все більше залякування і спроб дестабілізації, в тому числі кібератаки», «зусиль із підриву демократичних інституцій», «дезінформації» і «пропаганди». Така заява пролунала відверто й без колишніх «дипломатичних зворотів».
Нагадав керівник НАТО і «використання хімічної зброї в англійському містечку Солсбері», де були отруєні на початку березня Сергій Скрипаль, колишній полковник російської розвідки, та його дочка.
«Ми повинні продовжувати демонструвати солідарність і рішучість», – додає Столтенберґ, закликаючи союзників зміцнити стійкість альянсу й розробити інструменти «для боротьби проти цих гібридних загроз».
Він нагадує, що НАТО продовжує залишати канали для діалогу з Росією, підсумовуючи, що альянс і далі щодо Росії застосовуватиме політику стримування, однак і пошуки діалогу. І якщо досі не визначено, коли саме відбудеться наступне засідання Ради НАТО-Росія, дипломати сподіваються, що це станеться ще до саміту НАТО, запланованого на 11–12 липня.
За останні тижні союз НАТО, на тлі російської агресивної політики, засвідчив свою дієвість, згуртованість і міць – Столтенберґ
У відносинах із Росією настав цілком новий період, бо це не Холодна війна, але й не стратегічне партнерство, яке ми намагалися створити після Холодної війни, заявив генеральний секретар НАТО Єнс Столтенберґ, за результатами засідання Північноатлантичної ради на рівні міністрів закордонних справ 29 країн-союзниць альянсу.
«Це дещо нове, й саме тому дуже важливе те, що ми поєднуємо, з одного боку, жорстку й міцну позицію, демонструючи нашу згуртованість, і водночас ми тримаємо наші канали відкритими для діалогу», – заявляє голова НАТО.
Немає підстав сумніватися, що хімічна атака в Солсбері пов’язана із Росією – Столтенберґ
Єнс Столтенберґ наголошує на тому, що навіть за останні кілька тижнів альянс продемонстрував швидке реагування на нові загрози з боку Росії.
«Ми швидко відреагували дуже чіткою заявою на інцидент у Солсбері, а також, внаслідок цього, всі держави-союзниці підтримали видворення російських офіційних осіб. Так само ми домовилися й опублікували дуже чітку заяву після використання хімічної зброї в Сирії», – пояснює Столтенберґ.
Голова НАТО переконаний, що цими діями на тлі агресивної політики Росії альянс засвідчує свою спроможність діяти й зберігати свою єдність, а також продовжувати розвивати свій потенціал для стримування та оборони.
Ставити під сумнів факти й аналізи Великої Британії про «російський слід» в атаці з використанням хімічної речовини військового призначення у Солсбері немає сенсу, заявляє Столтенберґ.
«У нас немає підстав сумніватися в доказах та оцінках, наданих Сполученим Королівством. Ми вітаємо також те, що в розслідуванні цього жахливого нападу Британія працює з Організацією із заборони хімічної зброї», – пояснює керівник Північноатлантичного альянсу.
До того ж, на причетність Росії до цього інциденту вказує й те, що вона відбулася на тлі широкого арсеналу підривної діяльності з боку цієї держави.
«Ця атака мала місце на тлі цілого набору підривної поведінки Росії, і це також стало причиною такої різкої реакції держав-союзниць, включно із видворенням російських посадовців із місії Росії при НАТО», – заявив Столтенберг, додаючи, що таким чином НАТО вже протягом 70 років стоїть на сторожі країн-союзниць.
«Але в той же час ми бачимо все більше спроб з боку Росії залякувати й дестабілізувати, включно із кібератаками, прагненням підірвати наші демократичні інституції дезінформацією та пропагандою. І навіть використанням хімічної зброї в Солсбері. Тому ми повинні продовжувати демонструвати солідарність і рішучість, а також посилювати нашу стійкість, розробляти потужніші інструменти боротьби з цими гібридними загрозами», – наголосив генеральний секретар НАТО.
НАТО сподівається, що розбіжності між Києвом і Будапештом будуть якомога швидше залагоджені
З огляду на блокування Будапештом євроатлантичної інтеграції та взаємодії НАТО й України, альянс сподівається, що суперечності між Угорщиною та Україною, які блокують проведення засідання Комісії Україна-НАТО, будуть залагоджені обома сторонами якомога швидше.
Єнс Столтенберґ пояснює, що «Угорщина є цінною союзницею НАТО, яка вносить свою частку в колективну безпеку альянсу багатьма різними способами,… а Україна, яка є жертвою російської агресії, є для НАТО близьким партнером, для якого з натовського боку важливо надавати міцну політичну й практичну допомогу».
Голова альянсу наголошує, що з огляду на все це є «важливим для НАТО знайти шлях для того, аби висловлювати свою тривалу солідарність з Україною».
Голова НАТО під час обговорення політики «відкритих дверей» альянсу, маючи на увазі Росію, наголосив, що жодна з третіх сторін, не може втручатися чи блокувати прямування тієї чи іншої держави в бік членства в НАТО.
«Двері НАТО залишаються відчиненими. Для того, аби держава приєдналася до НАТО треба, щоб ця держава подала такий запит, а 29 країн-союзниць дали на це згоду. Ніхто інший до цього процесу не може втручатися чи накладати своє вето», – наголосив Столтенберґ, додаючи, що цього разу на консультаціях було обговорення й можливості членства України в НАТО.
«Україна висловила своє бажання приєднатися до НАТО, тож міністри обговорили й цю тему. Наша політика «відчинених дверей» є історичним успіхом, бо вона принесла стабільність, мир та процвітання мільйонам громадян євроатлантичного регіону», – зауважив керівник Північноатлантичного союзу.
