Доступність посилання

ТОП новини

Отруєння, хуліганство чи диверсія: що може загрожувати дітям у школах України?


Протягом травня сталося одразу чотири випадки масового отруєння дітей у школах. Чому це відбувається – поки що не встановили, однак версій стає все більше. Радіо Свобода зібрало усі можливі причини, через які може погіршитися самопочуття школярів та запитало експертів, як можна уникнути цих інцидентів.

Отруєння дітей у навчальних закладах фіксують щороку, однак таке масове та послідовне – відбулося вперше.

Спочатку стався інцидент у Черкасах, у той же день – на Дніпропетровщині, потім були Харків та Миколаїв. В усіх випадках діти скаржились на запаморочення, слабкість та ускладнене дихання.

Загалом токсичні речовини можуть потрапити до організму трьома шляхами: через органи травлення, дихання, або ж через шкіру.

Розповідаємо про можливі причини погіршення самопочуття у школярів.

Харчове отруєння

За даними Держспоживслужби, харчові отруєння найчастіше стаються у дітей по всій території України.

«Гострі кишкові інфекційні захворювання та харчові отруєння виникають в організованих дитячих колективах, на другому місці – об’єкти ресторанного господарства, на третьому – у побуті», – зазначає Алла Григоренко, начальник Управління державного нагляду за дотриманням санітарного законодавства, під час колегії, присвяченої підсумкам роботи служби за перший квартал 2018 року.

Контролюють харчування у школах засновники (власники) і керівники навчальних закладів, медичний персонал (або особа, яка відповідальна за організацію харчування дітей і призначена наказом керівника закладу).

Вся харчова продукція та продовольча сировина, яку постачають у дитячі заклади, має бути забезпечена документами, що гарантують її безпеку та доброякісність. Батьки мають право цікавитися, що їсть їхня дитина, перевірити меню на предмет заборонених продуктів (оцет, кава), зважити порцію, поскаржитися на порушення керівництву школи.

Із 20 вересня 2019 року контроль за безпечністю харчування у навчальних закладах має посилитися.

Зокрема, для операторів, що надають послуги харчування, обов’язковим стане запровадження системи НАССР (система, яка ідентифікує, оцінює і контролює небезпечні фактори, що є визначальними для безпечності харчових продуктів).

Крім того, постачальник повинен бути внесений у Державний реєстр потужностей операторів ринку та надавати інформацію про інших операторів, із якими він працює.

Отруєння внаслідок ремонту

Олег Рубан, начальник головного управління Держпродспоживслужби в Києві, під час прес-конференції у столиці зазначив, що найчастіше випадки отруєння у навчальних закладах стаються через ремонтні роботи.

«У навчальних закладах часто безконтрольно використовують речовини, що можуть бути джерелом токсичного отруєння. Це стається через недоброякісні будівельні матеріали і терміни, з якими проводять ремонтні роботи», – сказав Рубан.

За його словами, ремонт у школі має відбуватися лише у визначений термін, а саме у серпні. Протягом навчального року поточні роботи можуть здійснюватися лише без токсичних речовин. Роботи повинні відбуватися повністю ізольовано від дітей.

Начальник головного управління Держпродспоживслужби в Києві зазначає, що у кожному регіоні працює постійна техногенна комісія, яка має розглядати кожен випадок подібного отруєння протягом 1-2 годин.

Наразі контроль за якістю ремонту покладений на будівельників та працівників, які приймають об’єкт в експлуатацію.

Олег Рубан каже, що у разі виникнення будь-яких питань щодо якості ремонту, до навчального закладу має виїхати спеціальна лабораторія і перевірити повітря у приміщеннях.

Для проведення таких досліджень працівники школи або самі батьки мають звертатися до Держпродспоживслужби, або до Центрів громадського здоров’я.

Отруйні хімічні речовини

Захист рослин хімічним методом відбувається за участю отрут із вмістом пестицидів, які можуть впливати на здоров’я людей.

На думку президента громадської організації «Фумігаційна асоціація» Тамари Підберезняк, особливо небезпечними є фуміганти (фосфід алюмінію і фосфід магнію). Ці речовини перебувають у вільному продажі, що, на думку експерта, може бути небезпечним.

«Ці отрути поширені у вигляді пігулок, які під дією повітря і вологи перетворюються на смертоносний газ. Його наявність важко встановити у крові людини», – каже Підберезняк.

Головний позаштатний спеціаліст МОЗ України з гігієни дітей та підлітків Надія Полька наголошує, що на території школи, в тому числі у підвалах, чи на даху, не можуть зберігатися жодні речовини, що не пов’язані із навчальним процесом.

Небезпечними можуть також стати каналізаційні води, що потрапляють до водогону.

Експерти радять при перших проявах поганого самопочуття або незвичного запаху у приміщеннях школи звертатися до керівництва школи та відповідних органів.

Перевтома, кондиціонери та інша техніка

За словами Надії Польки, погіршення самопочуття у дітей може також відбуватися через психологічне навантаження.

Йдеться про контакт із вчителями, атмосферу в сім’ї, спілкування між ровесниками та старшими школярами.

Меблі із деревинно-стружкової плити з часом починають виділяти у повітря фенол і формальдегід
Надія Полька

На здоров’я дітей також впливає і якість будівлі школи, оздоблювальних матеріалів, меблів.

«Наприклад меблі із деревинно-стружкової плити з часом (особливо, якщо стоять біля системи опалювання) починають виділяти у повітря фенол і формальдегід, що негативно впливають на здоров’я», – розповідає Надія Полька.

Вона вважає, що причиною погіршення самопочуття можуть також бути кондиціонери, що підігрівають або охолоджують повітря. Зазвичай, ця техніка не очищує повітря, а навпаки – накопичує небезпечні речовини.

Газові балончики та диверсії

Придбати газовий балончик у мережі інтернет можна за ціною, починаючи від 60 гривень. Деякі компанії пропонують їх навіть із доставкою. Дозвіл на нього не потрібен.

Інциденти із розпиленням балончиків в українських школах стаються щороку.

За словами заступника речника Національної поліції України Миколи Гулевича, правоохоронні органи відкрили кримінальні провадження за статтею 296 Кримінального кодексу України (хуліганство) щодо інцидентів у Харкові та Миколаєві.

Слідчі відпрацьовують всі можливі версії цих подій
Микола Гулевич

«Справді, слідчі відпрацьовують всі можливі версії цих подій, а також встановлюють всі обставини цих інцидентів для того, щоб з’ясувати, хто ж насправді міг бути причетним до цієї ситуації, і, відповідно, підготувати матеріали для направлення їх до суду», – сказав Гуревич.

У соціальних мережах активно обговорюється версія про сплановану диверсію, або навіть теракт. Але жодних підтверджень від офіційних органів наразі немає.

Голова Служби безпеки України Василь Грицак під час візиту до Черкас 12 травня заявив, що масове отруєння у черкаській школі може бути невипадковим.

Василь Грицак
Василь Грицак

«Ми не розслідуємо цей інцидент, але в рамках тієї допомоги, яку ми надаємо поліції, можу сказати, що, звичайно, таку версію ми не виключаємо – навмисних дій невстановлених осіб, які вчинили цей злочин», – сказав Грицак.

Міністерство освіти і науки (МОН) через випадки отруєння у школах надало рекомендації щодо посилення охорони та заходів безпеки.

Зокрема, МОН радить обмежити доступ на територію закладів освіти осіб, які не беруть безпосередньої участі в освітньому процесі, посилити контроль за пропускним режимом, провести роз’яснення для учнів, студентів, батьків та працівників щодо поведінки в разі виникнення ситуацій, які загрожують їхній безпеці та здоров’ю.

Не треба паніку сіяти. Вірте тільки підтвердженим джерелам – є відповідні органи виконавчої влади
Олександр Ябчанка

У свою чергу, радник керівника Міністерства охорони здоров’я України Олександр Ябчанка розповів Радіо Свобода, що МОЗ буде повідомляти будь-яку актуальну інформацію щодо здоров’я постраждалих на своїх ресурсах.

Зі свого боку, він радить не вірити чуткам.

«Наразі говорити про паніку передчасно, але, знов же ж, не треба цю паніку сіяти. Вірте тільки підтвердженим джерелам – є відповідні органи виконавчої влади, які дають лише підтверджену інформацію», – закликає радник міністра.

  • Зображення 16x9

    Наталія Патрікєєва

    Журналіст, репортер. У 2017 році перемогла у конкурсі на стипендіальну програму Радіо Свобода Regional Reporting Fellowship і приєдналася до редакції. Народилася у місті Христинівка Черкаської області. Випускниця Інституту журналістики КНУ імені Тараса Шевченка та магістерської програми з медіакомунікацій Українського католицького університету. Фіналіст конкурсу професійної журналістики «Честь професії» 2017, 2019 років.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG