Чехія залишається надійним партнером західних країн у НАТО – про це говорять не лише експерти, але і п’ятничне рішення парламенту країни про збільшення закордонного контингенту чеських військових. Палата депутатів парламенту Чехії схвалила план, згідно з яким, спільно з іншими країнами НАТО, чеські військові допомагатимуть забезпечити захист повітряного простору країн Балтії. Отямитися багатьох чеських політиків змусив український досвід – про це говорили у стінах Американського центру в Празі учасники дискусії на тему «Роль НАТО в час гібридних війн». Публічне обговорення організовували спільно дві недержавні організації: Європейський ліберальний форум та Інститут політики і суспільства.
Коли Росія окупувала та анексувала Крим та розпочала військову агресію на Донбасі, Північноатлантичний союз збільшив свої сили у країнах Балтії. Але нинішній режим Володимира Путіна становить загрозу для країн альянсу не так у відкритому протистоянні, як у гібридній війні, адже розвідка країн НАТО постійно підтверджує наявність кібернетичних загроз та дезінформаційних кампаній, які, за словами звіту Чеської служби безпеки та інформації за 2015 рік, Росія «намагається підірвати внутрішню цілісність та дієздатність НАТО та ЄС».
Найбільшу небезпеку для країн НАТО становила б не спроможність розпізнати «гібридні загрози», а також неспроможність виявити солідарність тоді, коли напад виокремлює окремі «слабкі» країни, з точки зору нападника, вважає чеський депутат від Піратської партії, заступник голови парламентського комітету оборони Ян Ліпавськи. Він навів приклад нещодавнього звинувачення Росії на адресу Чехії у тому, що нервово-паралітична речовина «Новачок», якою було отруєно батька і дочку Скрипалів у Великій Британії, могла походити, серед інших країн, і з Чехії.
«Це звинувачення досить серйозно змусило попрацювати різні наші відомства, і Міністерство оборони, і інші державні органи, таємні служби, і цей випадок показав, як працюють гібридні методи, і те, що ми, Чехія, як держава маємо багато «слабин» в тому, як ми себе в цій ситуації можемо обороняти. Мій висновок з цієї ситуації – нас це досить сильно вибило з колії, і нам потрібно покращити наші шляхи стратегічної комунікації», – наголосив чеський депутат. Він також зауважив, що в цій ситуації президент країни Мілош Земан грав радше на боці Росії, ніж на боці власної країни, і за це мав би понести відповідальність.
Інший депутат чеського парламенту, член Комітету оборони та безпеки, член постійної делегації Парламенту в Парламентській асамблеї НАТО Йозеф Беліца вважає, що досвід України якраз є дуже корисним для Чехії, тому що показує, як Росія впродовж довгого часу послаблювала Україну гібридними методами, кібернетичними нападами, перш ніж напасти на неї зі зброєю. «Ми маємо усвідомити ситуацію з енергетичною самодостатністю цієї країни, як це впливало на її стабільність, усвідомимо, які сектори економіки є життєво важливими для країни і як держава до них ставилася, і коли ми всі ці речі поскладаємо разом, то зрозуміємо, що це є типовий приклад того, як хтось тривалий час працює над тим, щоб дестабілізувати країну, в якій потім може розпалити локальний конфлікт, громадянську війну та провести інтервенцію», – вважає чеський депутат.
Присутній на дискусії представник українського посольства, військовий аташе Костянтин Брожко уточнив, що ні про який громадянський конфлікт в Україні не йшлося і що, на думку українських військових експертів та їхніх колег у НАТО, від самого початку в Україні йшлося про військову інтервенцію з боку Росії, яка спочатку відбулася в Криму, а потім на Донбасі. Він також повідомив, що тодішній міністр оборони України Павло Лебедєв, який нині переховується від слідства, різко скоротив чисельність українського війська та роззброїв Україну на сході та підступах до Криму, не залишивши на кордонах із Росією жодних боєспроможних військових одиниць, зокрема не залишивши там жодних танкових, артилерійських, механізованих з’єднань.
Чеський аналітик з питань безпеки, член недержавної організації Team 4 Ukraine Петр Пойман додав, що всі кроки, які Росія здійснила щодо України, вона рано чи пізно відтворює щодо інших країн. «Все починається з підтримки майбутніх колаборантів, в політиці, в бойових клубах, в органах безпеки та у війську. Потім настає етап пропаганди і очікування доброї нагоди. Така нагода в Україні сталася у 2013–2014 роках. І тут ми маємо подивитися на свою країну і подивитися, які організації працюють у нас – на бойові клуби, на організації майбутніх колаборантів, на організації в рамках Російської православної церкви Московського патріархату, – і як тут, у нас, у Чехії готуються умови для того, щоб за підхожої нагоди запустити в хід всі ці механізми. Тому нам дуже важливо вивчати український досвід», – наголошує чеський експерт, який часто буває в Україні і продовжує вивчати її безпекову ситуацію.
«Методи, які ми зараз бачимо у застосуванні до нас, до Німеччини, Італії, інших країн, принципово не відрізняються від того, що відбувалося в Україні напередодні військового вторгнення. Єдина різниця полягає у тому, що Україна є ближче (до Росії – ред.) географічно, мовно, культурно, і там легше проходить інфільтрація агентів, легше знайти майбутніх колаборантів. Але все це є лише питання міри складності чи легкості, але не самих методів», – вважає Петр Пойман. Він додає, що Чехія, за його оцінкою, зараз є у стадії України перед 2013 роком. Але за певних обставин він не виключає, що «ми легко можемо пересунутися і до воєнної фази».
Підполковник чеського війська з Генерального штабу армії країни Іво Зелінка вважає, що напад на Чехію є неправдоподібним, але великою мірою через те, що чехи можуть розраховувати на найбільшу та найсильнішу армію світу – союзні армії країн НАТО. А тому якщо Литва попросила допомогу, то чехи мають відповісти на неї.
Чеські аналітики наголошують, що Кремль намагається посіяти думку, що НАТО – непотрібна організація, що її існування лише викликає агресію з боку Росії, а захистити своїх членів альянс все одно не зможе. Все ж, за опитуванням, проведеним на початку року, попри це, 58% чехів були задоволені членством своєї країни в альянсі і лише 19% висловлювалися проти.
Тож, попри всі старання, Чехія, як і інші країни східної Європи, залишається надійним партнером у НАТО, про що свідчило і п’ятничне голосування в парламенті. Згідно з ним, Чехія у другій половині 2019 року відправить 95 військових для участі в захисті повітряного простору країн Балтії.
Нині понад 800 чеських військових виконують завдання за межами країни: в тому числі в Афганістані, Малі, Іраку, на Голанських висотах і Синайському півострові, в Косові.
План також передбачає продовження терміну служби 290 дислокованих в Литві, Естонії, Латвії та Польщі військовослужбовців до 2020 року. Раніше передбачалося, що вони повернуться на батьківщину в січні майбутнього року.
