Атака на генпрокурора свідчить про його ефективність

Як тільки генпрокуратура почала добиратися до справ грошовитих та впливових політиків, яких підтримують у Москві, так одразу на генерального прокурора розгорнули атаку в ЗМІ.

За короткий час вийшли кілька статей проти Юрія Луценка: за небажання виконати рішення КДКП, хоч воно й було успішно оскаржене через суд та за, нібито звільнення податківців Клименка, незважаючи, що розслідування по них вже завершено і вони очікують суду.

Тим часом ГПУ підходить до розв'язки по цілому ряду резонансних розслідувань, що дошкуляє впливовим і зовсім небідним фігурантам

Генпрокуратура перевіряє законність отримання громадянства Вадимом Новинським.

9 серпня прокурор ГПУ відмовився від хабаря 200 000 доларів за зняття арешту з газу Сергія Курченка.

Завершується суд над Януковичем за звинуваченнями у державній зраді, а в справі проти податківців Клименка на 3,1 млрд грн завершено досудове слідство.

Цих причин цілком достатньо для того, щоб чорний піар проти генпрокурора з'явився всюди, від інтернет ЗМІ і до газеток, які роздають на вулиці.

Але на мою думку, атака на генпрокурора навпаки свідчить про його ефективність. Адже, якби генпрокурор вважався своїм серед злочинців і вони були задоволені – для країни це було б значно гірше.