Доступність посилання

ТОП новини

Радіо Свобода Weekly: «Будуть трупи у приймальних відділеннях» – професор про зростання кількості хворих на COVID


Якщо в Україні кількість нових хворих на COVID-19 щодня становитиме 15-20 тисяч, то медична система ляже – професор Дубров
Якщо в Україні кількість нових хворих на COVID-19 щодня становитиме 15-20 тисяч, то медична система ляже – професор Дубров

Ситуація з COVID-19

Кількість нових заражень на COVID-19 в Україні знову б’є рекорди. В уряді повідомили, що можуть запровадити жорсткий повний локдаун, але це – «план Б» на випадок, якщо карантин на вихідних не спрацює.

«Цього тижня ми двічі зустрічалися з міськими головами. Відбулася зустріч із Радою церков. Зустріч та обговорення з бізнесом… Все це ми робимо зараз, щоб напрацювати спільний, виважений та підтриманий усіма план. Хочу ще раз наголосити: жодної дати щодо введення більш жорсткого карантину зараз немає», – зауважив прем’єр Денис Шмигаль.

Тим часом головний державний санітарний лікар України Віктор Ляшко повідомив, що близько 4 мільйонів українців зможуть провакцинуватись від COVID-19 за програмою COVAX у першій половині 2021 року. А міністр охорони здоров’я України Максим Степанов заявив, що перший етап вакцинації від COVID-19 охоплюватиме передусім медиків.

Якщо нових хворих на COVID щодня буде по 20 тисяч, трупи будуть у приймальних відділеннях – професор Дубров

Доктор медичних наук, професор Сергій Дубров рятує хворих із тяжким чи критичним перебігом коронавірусу, його практичний досвід і знання науковця використовуються при доопрацюванні протоколів МОЗ. Як людина він проти будь-яких карантинів, як медик, вважає, що без них ніяк. Що саме є показником для госпіталізації пацієнта? Чи правда, що коронавірус в Україні лікується запатентованими спиртовими крапельницями? Чому пульсоксиметр при коронавірусі корисніший, ніж комп’ютерна томографія? Як убезпечити себе від тромбоемболізму? Відповіді на ці запитання, і, звичайно, поради для тих, хто хворіє вдома – в інтерв’ю професора Дуброва для Радіо Свобода.

Влада перенаправила $3,5 млн від головного онкоцентру України на ремонт доріг. Центр не ремонтували 30 років

В Україні частину грошей з Фонду боротьби з COVID-19 перенаправили на ремонт доріг, а потім туди ж вирішили пустити і гроші, спрямовані на боротьбу з онкозахворюваннями. Понад 3,5 мільйона доларів спочатку були виділені на головну онкологічну лабораторію в країні, якій давно потрібен ремонт. Але замість лабораторії ремонтувати вирішили дороги. Детально про це – за лінком.

Порівняння вакцин проти COVID-19: переваги і недоліки

Останній тиждень був багатим на оптимістичні заяви розробників вакцин щодо ефективності їхніх препаратів. Результати випробовувань перевершили всі очікування, кажуть експерти. Розповідаємо, чим відрізняються вакцини різних компаній і на які запитання світ усе ще потребує відповідей.

Чеські науковці винайшли швидшу і дешевшу альтернативу ПЛР-тестуванню на COVID-19

Швидкі й недорогі тести на COVID-19 нині розробляють у Чехії. Науковці із технологічного центру у місті Брно перебувають на фінальній стадії тестування технології, яка дає змогу отримати результат протягом 45 хвилин. Ба більше, для цього тестування не обов’язково везти зразки до лабораторії. Необхідні прилади для отримання результатів тепер вміщаються у невелику валізу.

Чому там лев із статевим органом, такий козак та архистратиг Михаїл у шкарпетках?

Найкращий ескіз Великого герба, який обрали спеціальною комісією, не викликав масового захвату в українців. Скоріше навпаки – критика, жарти і меми посипалися після того, як міністр культури Олександр Ткаченко показав цей ескіз переможця. Чим він не сподобався суспільству і які є аргументи на його захист, розповідаємо у матеріалі.

Ескіз-переможець у конкурсі на Великий герб України
Ескіз-переможець у конкурсі на Великий герб України

Сьома річниця початку Майдану

Сьома річниця початку Революції гідності. Більше ніж сотня загиблих, дві з половиною тисячі поранених – так завершилося трьохмісячне протистояння в центрі Києва протестувальників з одного боку та спецпідрозділів президента Януковича і тітушок – з іншого. Як повідомила напередодні генпрокурорка Ірина Венедіктова, за час розслідування справ Майдану до суду передали 110 обвинувальних актів щодо 206 осіб. Обвинувальні вироки є стосовно 21 особи. Скільки засуджених отримали реальні терміни ув’язнення, ГПУ не уточнює. Як зазначив в інтерв’ю Радіо Свобода колишній начальник управління спецрозслідувань ГПУ Сергій Горбатюк, за ґратами опинилося тільки десятеро засуджених. Із чим пов'язаний такий результат розслідування «майданівських» справ, Сергій Горбатюк висловив свою оцінку.

«Лідери Майдану» і ДБР, Музей Революції гідності, Янукович – що трапилося напередодні річниці?

Державне бюро розслідувань викликало учасників Революції гідності на допит два тижні тому і скасувало виклик через епідемію COVID-19, стверджують у пресслужбі ДБР. Також в установі заперечують, що виклики є політично обґрунтованими. Напередодні кілька осіб, які як політики і громадські діячі брали активну участь у подіях Революції гідності, повідомили про отримання повісток в одній зі «справ Майдану». Серед них – екссекретар РНБО Олександр Турчинов, експрем’єр Арсеній Яценюк, ексдепутатка Тетяна Чорновол та ще декілька осіб.

Тим часом в Офісі президента відреагували на обшуки в приміщенні Музею Революції гідності. Там заявили про «полярні» і «вкрай деструктивні» емоції від повідомлень про обшуки у приміщенні музею. А апеляційний суд пояснив, чому вирішив скасувати арешт Віктора Януковича: бо прокурор не довів факту оголошення його в розшук.

Куди вкладати гроші під час кризи: п’ять порад українцям

В Україні не припиняється падіння економіки через кризу та пандемію. Однак інфляція залишається низькою, а ставки депозитів у банках навіть дешевшають. Як у цій ситуації поводитися українцям, які хотіли б трохи заощадити «на чорний день»: продовжувати тримати гроші на депозитах, купувати валюту чи шукати альтернативу? Радіо Свобода поставило ці запитання експертам та наводить п'ять їхніх порад.

Гарвард, Світовий банк та «Крим – це Україна». Що відомо про новообрану президентку Молдови Маю Санду?

У Молдові закінчився другий тур президентських виборів, у якому впевнену перемогу здобула проєвропейська політикиня Мая Санду. За неї віддали свої голоси 57,74% виборців, що на понад 15% більше, ніж за чинного президента Ігоря Додона. Розповідаємо про те, що відомо про нову президентку Молдови: про її життя, погляди та політичну кар’єру.

Тим часом в українському МЗС заявили, що вже працюють над організацією візиту Санду до України.

«Хлопця залишили б калікою» – таксист, який врятував активіста в Мінську

Пам’ятаєте драматичне відео, як водій таксі в Мінську рятував активіста, який утікав від білоруської поліції? Журналісти телеканалу «Настоящее время» поспілкувалися з Євгеном, який розповів, що знав про ризик, коли допомагав протестувальникові врятуватися, але не боявся, і повторить те ж саме, якщо це буде потрібно. Як усе відбувалося, дивіться в короткому інтерв’ю з мінським таксистом.

Також минулого тижня у Білорусі кілька тисяч жителів Мінська та інших міст прийшли попрощатися з убитим Романом Бондаренком.

«П’яний дітвак із сонцем у кишені» – Роман Віктюк і Львів у спогадах друзів та учнів

Сьогодні, 23 листопада, у Львові відбудеться прощання з Романом Віктюком. Відомого театрального діяча, режисера Романа Віктюка, який народився у Львові 28 жовтня 1936 року, а помер у Москві 17 листопада 2020 року, поховають на Личаківському цвинтарі.

Щороку восени Роман Віктюк приїжджав у Львів. Тут його рідні вулички, тут поховані його батьки. Тут він починав свій театральний шлях і тут не мав простору для свого потенціалу і розвитку. Але завжди пам’ятав про Львів і не забував навіть львівську ґвару. Яким запам’ятали Романа Віктюка його учні і друзі – читайте.

Роман Віктюк
Роман Віктюк

«Мій батько попав у куркулі. Це значило, що забрали все» – свідчення Василя Гарбуза з Київщини

Розповідати про Голодомор, розкуркулення, депортації та інші радянські репресії на Заході було не набагато легше, ніж в СРСР, бо хоча ніхто не і не переслідував за це, та ці злочини здавалися настільки приголомшливими, що в них важко було повірити. Для дослідників було складно знайти доказову базу, адже більшість архівів залишалися закритими в СРСР. Тому особливу цінність мали усні свідчення, які погодилися надати ті нечисленні українці, які пережили Голодомор і потрапили на Захід.

Перша конференція про Голодомор відбувалася у 50-ту річницю трагедії, навесні 1983 року в Монреалі. Запис на волонтерських засадах робили українські дослідники, які майже через 40 років після цього оцифрували його і виставили у загальний доступ на платформі YouTube. А свідчення Василя Гарбуза з Київщини читайте у нашому матеріалі.

Ваше Радіо Свобода Weekly

Радіо Свобода Weekly – усі важливі новини та ексклюзиви нашого сайту в одному листі. Надсилаємо щопонеділка о 7-й ранку якраз до Вашого сніданку. Підписатись на розсилку можна тут.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG