Доступність посилання

ТОП новини

Воєнний стан: причин для паніки немає (огляд преси)


Українські військові на полігоні в Житомирській області, 21 листопада 2018 року
Українські військові на полігоні в Житомирській області, 21 листопада 2018 року

Україна входить у незвичний для себе воєнний стан. Багато хто лякається вже одного формулювання, не особливо вникаючи в нюанси. Інші задаються запитаннями – «навіщо» і «що робити». Газета «Сегодня» заспокоює: це не означає початку повномасштабної війни. Воєнний стан дозволяє «зібратися з силами». При відсутності прямого нападу життя простих громадян у глобальному масштабі помінятися не повинне. Експерти газети переконують, що причин для паніки немає.

Газета «Україна молода» наголошує, що воєнний стан має лише дуже незначний вплив на економіку. Але паніка населення, якщо її не зупинити вчасно, може і справді суттєво знецінити національну валюту. Стаття називається «Гривня в облозі».

Про те, для чого Україні потрібен воєнний стан і чи приносив він користь в інших державах, газета «Сегодня» розмірковує в публікації, що має назву «Від Варшави до Оттави». Видання нагадує, що, наприклад, в грудні 1981 року воєнний стан був введений в соціалістичній Польщі. Режим тривав до кінця липня 1983 року і був пов'язаний з прагненням тодішнього уряду Польщі на чолі з генералом Войцехом Ярузельським припинити діяльність опозиційної профспілки «Солідарність», очолюваної Лехом Валенсою. Причиною ж введення воєнного стану в Україні є загроза з боку Росії. Але, як зазначають експерти газети, протягом 30 днів навряд чи можна досягти повної ліквідації цього виклику. З початку конфлікту минуло вже майже 5 років, але Москва поки не збирається звільняти ні окуповану частину Донбасу, ні Крим. Втім, на думку експертів газети, військовий стан в Україні переслідує й інші цілі – потрібно продемонструвати Росії, що Україна готується до можливих дій з відбиття агресії не тільки в зоні ООС. Також потрібно підбадьорити резерв, сили цивільної оборони, органи місцевого самоврядування, а також інші структури в регіонах із максимальним ризиком агресії.

Державне бюро розслідувань офіційно розпочало свою роботу. Газета «Сегодня» з'ясувала, які проблеми виникли на старті в «українського ФБР», коли орган повноцінно запрацює і чого від нього чекають прості українці. Так, експерт видання політолог Руслан Бортник вважає, що на повну потужність ДБР запрацює лише після президентських виборів. Зараз залишаються кадрові проблеми, багато непорозумінь всередині колективу. А після весни наступного року коли на Бюро ослабне тиск з боку політиків і деяких силовиків, можна буде говорити про повноцінний запуск.

Газета «День» пише, що на тлі активних кампаній підтримки бранців Кремля влітку – зараз відчувається певне затишшя. Таке враження, що ця тема «пішла під лід», нічого невідомо про те, які дії вживаються українською владою задля звільнення в’язнів Кремля: Олександра Кольченка, Олега Сенцова або інших – крім привітань у соціальних мережах від президента, наприклад. Можливо, такі дії є, але про них нічого не відомо, зазначає експерт газети, співкоординатор «Комітету солідарності» Максим Буткевич. Є союзники України та українських політв’язнів серед громадських діячів, політиків, кінематографістів, соціальних активістів за кордоном. Але підтримувати цю тему на належному рівні уваги важко, зважаючи на відсутність будь-яких подій у цій сфері і чітко зрозумілих кроків або стратегії української влади. Експерту дуже не хотілось би, щоб створювалось враження, що люди в інших країнах борються за українських політв’язнів більше, ніж керівники самої України. Він переконаний, що міжнародна солідарність – це єдине, що може витягти «в’язнів Кремля». Міжнародний тиск рано чи пізно спрацює.

А в публікації «Забуті в ОРДЛО» газета «День» розмірковує – як повернути в'язнів із окупованих територій. Адже за більш ніж чотири роки військових дій Україна не напрацювала механізму повернення чи переведення цих громадян на контрольовану територію. Газетярі визнають, що ці люди свого часу порушили закон і несуть за це особисту відповідальність. Але це теж громадяни України, котрі мають право на відбування покарань за українським законодавством. Держава, по суті, забула про своїх 16 200 громадян, котрі з 2014 року перебувають у 28 пенітенціарних установах Луганської та Донецької областей. Крім юридичних труднощів, правозахисники зафіксували й інші порушення. Існує проблема з харчуванням і медичним забезпеченням. У розмовах зі звільненими в’язнями та родичами тих, хто ще під вартою, правозахисники почули історії, що в горлівській колонії No 97 були зафіксовані випадки смертей від голоду.

  • Зображення 16x9

    Ірина Біла

    На Радіо Свобода працюю з кінця 1990-х. Закінчила Київський університет культури і мистецтв – інформаційна, бібліотечна та архівна справа.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG