Членом Вищої ради правосуддя від президента має стати агент змін
Оголошення конкурсу на дві посади членів Вищої ради правосуддя (ВРП) стало першим кроком новообраного президента Володимира Зеленського на посаді саме з питання судової реформи. Проте в результаті конкурсу, який проводився в серпні минулого року, було заповнене лише одне з двох вакантних місць – членкинею ВРП стала екссуддя Оксана Блажівська.
Після цього президент Зеленський з незрозумілих причин не став обирати другого члена ВРП, а розпустив конкурсну комісію та оголосив новий конкурс вже на 1 посаду.
Спочатку нова комісія президента обрала 4 кандидатів, куди в рівній кількості ввійшли ті, хто, ймовірно, продовжуватиме захищати суддівську систему, та ті, які здатні ухвалювати нетрадиційні для суддів рішення, що вказує на їхню незалежність.
Проте після проведення "спецперевірки" список рекомендованих комісією кандидатів скоротився до трьох осіб.
Зі списку зник суддя із Запоріжжя Віктор Фомін. Він, зокрема, відомий тим, що дав дозвіл на отримання трафіку з номерів телефонів одіозного судді Павла Вовка та інших суддів окружного адмінсуду міста Києва. Через це рішення представники Вовка намагаються тиснути на суддю шляхом подання скарг до Вищої ради правосуддя.
Хто ж інші три особи, серед яких все-таки має зробити свій вибір президент?
Розпочнемо з того, кого певні джерела називають вже фактично обраним переможцем цього конкурсу.
Знайомтеся, перший заступник директора Інституту права та післядипломної освіти Міністерства юстиції України – Дмитро Журавльов.
Високі шанси Журавльова обійняти крісло члена ВРП пов'язують з тим, що він має гарні відносини з головою Офісу президента Андрієм Богданом та навіть допомагає останньому з написанням дисертації. Також існує інформація, що Дмитро Журавльов у 2019 році допомагав з написанням дисертації ексміністру юстиції Павлу Петренку.
Раніше Дмитро Журавльов вже намагався потрапити до складу Вищої ради правосуддя через квоту з'їзду представників закладів вищої освіти, який відбувався практично рік тому – 28 лютого 2019 року. Проте тоді Журавльов не набрав достатньої кількості голосів, щоб стати членом ВРП.
Існує ряд запитань щодо походження майна цього кандидата. У власності родини Журавльова – 4 квартири в Києві, одна з яких площею 211 кв. м, квартира в Запоріжжі, будинок під Києвом площею 260 кв. м, більше як 3 млн грн на банківських рахунках та майже 24 млн грн готівкою.
Кандидат також декларує два елітні автомобілі – Mercedes-Benz GLE 2016 р.в. та Mercedes-Benz GLC 2015 р.в.
Ще однією рекомендованою кандидаткою на посаду члена ВРП є екссуддя Вищого адміністративного суду – Тетяна Розваляєва.
Будувати кар'єру в органах правосуддя Розваляєва почала відразу після закінчення середньої школи в 1980 році з позиції секретаря судового засідання. Народним суддею Харківського районного суду міста Києва Розваляєва стала в 1991 році. Відтоді Тетяна Розваляєва пропрацювала суддею ряду судів першої та апеляційної інстанції, а в 2008 році була призначена на посаду судді Вищого адміністративного суду (ВАС), де, власне, й працювала до його ліквідації у 2016 році.
Працюючи у Вищому адміністративному судді, Розваляєва входила до складу п'ятої суддівської палати, і саме на цьому моменті варто зупинитися трохи детальніше. П'ята палата ВАС була створена у 2010 році за президентства Віктора Януковича для розгляду позовів до президента, Верховної Ради, Вищої ради юстиції, а згодом і Вищої кваліфікаційної комісії суддів. Очевидно, що створення такої палати дозволяла владі Януковича контролювати всі важливі рішення. Звичайно, переважна більшість позовів до тодішньої влади цією палатою не задовольнялась. Детальніше про роботу п'ятої палати ВАС можна прочитати в матеріалі Центру політико-правових реформ.
Зрозуміло, що увійти до складу палати, яка розглядала позови до керівництва держави, могли лише підконтрольні та лояльні судді, які були готові стати частиною системи. Наразі Тетяна Розваляєва займається адвокатською діяльністю, проте 25-річний стаж роботи судді, тим паче у Вищому адміністративному судді навряд чи говорить про її готовність боротися із круговою порукою в українських судах та захищати незалежних судів, які йдуть проти системи на посаді члена ВРП.
Останній фіналіст конкурсу президента має доволі нетипову для судді біографію.
Мова про суддю у відставці Василя Клюбу.
Василь Клюба працював суддею з 2001 року. Спершу – у Галицькому районному суді Івано-Франківської області, де певний час обіймав посаду голови, а з 2012 року був суддею Львівського апеляційного адмінсуду.
У 2015 році Василь Клюба подав у відставку та вирушив добровольцем на фронт, де став піхотинцем 93-ї бригади.
У 2016-му та 2018-му роках Клюба брав участь у конкурсі до Верховного суду, однак обидва рази – безуспішно. Також безрезультатною була участь у конкурсі до Вищої кваліфікаційної комісії суддів, оголошеному Уповноваженою ВР з прав людини в 2016 році.
Василь Клюба також вже брав участь у раніше оголошеному конкурсі до ВРП президентом Зеленським, проте тоді він не потрапив до списку фіналістів.
Як бачимо, спочатку серед фіналістів конкурсу президента були як люди, що вже неодноразово виявляли свою лояльність до системи, а, отже, цілком вірогідно, можуть стати гарно контрольованими членами ВРП. Так і ті, хто вчиняв непопулярні для суддів дії чи ухвалював рішення не на захист суддівського клану. З припиненням участі в конкурсі Віктора Фоміна останні опинилися в меншості.
Чому вибір президента настільки важливий?
Вища рада правосуддя – орган, який має ключове значення в проведенні нещодавно ухваленої судової реформи. Втім, сам склад ВРП жодним чином не змінюється в рамках реформи, здебільшого членами ВРП залишаються люди, які несуть відповідальність за відсутність покарань суддів Майдану та провал судової реформи 2016 року. Детальніше з діяльністю кожного члена Ради можна ознайомитися в спецпроєкті "Хто є хто у Вищій раді правосуддя". Ну, а з цікавими рішеннями ВРП ознайомитися в реєстрі провалів ВРП.
Власне, від членів Вищої ради правосуддя залежить те, чи буде реалізована судова реформа Зеленського та чи буде виконана обіцянка президента на очищення судів. Чинний склад ВРП наразі лише блокує проведення судової реформи. Вибір президента, насамперед, покаже готовність його самого не тільки говорити, але й впроваджувати реформу – кого обере президент: агента змін чи ще одного члена ВРП із сумнівним майном та репутацією, що буде продовжувати загальну політику органа – блокувати будь-які можливі зміни.
То кого ж із запропонованих кандидатів у результаті обере президент?!
