Володимир Павленко, заступник Голови Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів (АРМА)

 

Протягом кількох останніх місяців АРМА провело два конкурси з відбору управителя для арештованих активів Українського Медіа Холдингу. Обидва рази ми детально пояснювали всі конкурсні процедури, відповідали на претензії окремих учасників, на пальцях показували, чому все законно, і на підтвердження об’єктивності своїх рішень оприлюднювали довгі протоколи з фаховими аргументами. 

Та попри все це на конкурс вперто продовжували вішати ярлики скандальності, непрозорості і незаконності. Зайве говорити, що така ситуація не сприяє формуванню адекватної громадської думки про те, що насправді відбувається довкола одного з найбільших в Україні медіа активів.

Хто переміг?

У червні АРМА оголосило конкурс із пошуку управителя для УМХ, але жоден із семи учасників відбору не відповідав встановленим кваліфікаційним критеріям. Тому в липні було оголошено повторний відбір, в якому за право управляти Холдингом змагалися шість компаній.

У підсумку перемогу здобуло ТОВ «1+1 Інтернет» як учасник, котрий запропонував порівняно кращі умови управління активами.

Слід зазначити, що перемога у конкурсі не означає автоматичного набуття статусу управителя, адже для цього ще слід провести оцінку відповідних активів, укласти з АРМА договір управління та отримати погодження Антимонопольного комітету.

Як проводився відбір?

Конкурсний відбір управителя арештованими активами – це не лише міряння гаманцями. Кожного разу Агентство наголошує: відбір управителів  передбачає конкуренцію не тільки цінових пропозицій, а саме змісту програм управління (бізнес-план компанії для даного активу).

Для визначення переможця АРМА аналізує комплекс параметрів: юридичних (оформлення документів, відповідність кваліфікаційним критеріям), економічних (релевантність програм та повнота заходів з управління активом, прогнозовані планові доходи, мінімальні суми платежів до бюджету), досвід компаній, їх ділову репутацію тощо. Всі ці пункти визначені в Порядку відбору управителів, відтак, конкурс проводиться за чіткими, офіційно затвердженими правилами.

ТОВ «1+1 Інтернет» дійсно запропонувало найбільш вигідні економічні умови – 5 млн грн щомісячного гарантованого платежу на користь держави (сплачується з власних коштів компанії у разі відсутності доходів від управління) та майже 8 млн грн планових надходжень до держбюджету, якщо управління буде прибутковим. Натомість пропозиції інших учасників виявилися у кілька разів меншими.

Водночас, згідно з наданою компанією інформацією, за підсумками минулого та в поточному році діяльність «1+1 Інтернет» була збитковою, до того ж з істотною кредиторською заборгованістю. Тому спроможність конкурсанта з негативним фінансовим результатом платити державі 60 мільйонів на рік стала питанням довіри.

І підстави довіряти були, адже компанія має великий обсяг коштів в обороті і позитивну репутацію на ринку. Крім того, на боці «плюсів» також суттєвий досвід роботи у відповідній сфері і найчисельніший штат кваліфікованих працівників.

Зрештою, на вибір переможця суттєво вплинули суперечливі вимоги законодавства, які позбавили деяких конкурентів «1+1 Інтернет» шансів стати управителем УМХ.

Суперечливе законодавство

Серед бажаючих поуправляти Холдингом були компанії, які пропонували менші надходження до бюджету, але натомість мали суттєву перевагу у вигляді згоди власника на здійснення заходів управління активами. Без такої згоди управляти немайновими правами неможливо ні фактично, ні юридично. І саме в цьому пункті АРМА натрапило на гордіїв вузол.

В судовій ухвалі, на підставі якої активи УМХ були передані в управління АРМА, вказано, що метою їх передачі Агентству є, зокрема, виключення прямого або опосередкованого впливу на арештоване майно та виключення можливості отримувати незаконні доходи від його використання.

Згідно з приписами КПК України (ст. 170-173), забезпечення невідворотності настання негативнивних наслідків для особи за вчинення кримінальних правопорушень та виключення впливу на арештоване майно є основною метою накладення на нього арешту.

Тобто кримінальне законодавство і суд наказують зберігати арештовані активи якомога далі від їх власників. Чого не скажеш про Спеціальний закон про АРМА, стаття 21 якого невблаганна: при управлінні корпоративними правами управитель зобов'язаний погоджувати свої дії з власником таких активів. Чи надасть власник згоду на те, щоб хтось заробляв на його володіннях, - питання риторичне.

Як наслідок, обрати управителя, який би забезпечив згоду власника на управління активом і при цьому не мав ознак опосередкованого контролю з його боку, вкрай складно, якщо взагалі можливо.

Своєю чергою, «1+1 Інтернет» вказали у програмі управління найбільш детальний опис заходів для отримання згоди власника, включно із засобами судового відстоювання своїх прав.

Окремо варто зазначити, що проблема управління корпоративними правами не нова для АРМА. І Агентство вже тривалий час не просто озвучує її, а пропонує конкретні шляхи вирішення, передусім на рівні пропозицій по змінам до законодавства. Наразі два альтернативних законопроєкти знаходяться у парламенті, і народні депутати мають нагоду виправити юридичні колізії, які заважають ефективному управлінню складними корпоративними активами.

Неодноголосний вибір

З огляду на вказані обставини, Тендерний комітет АРМА вперше у своїй діяльності обрав переможця роздільним рішенням.

Чому це важливо? Тому що цей прецедент довів інституційну спроможність моделі неупередженого відбору управителів, яка діє на основі дискусій і фахових аргументів, а не одноосібного прийняття рішень.

Переконатися в тому, що дискусія під час відбору дійсно була аргументованою і результат конкурсу є обгрунтованим, можна з тексту протоколу засідання тендерного комітету, оприлюдненого на сайті Агентства.

Головне ж у цій історії те, що будь-який гіпотетичний тиск на АРМА позбавлений сенсу, оскільки за існуючого механізму прийняття рішень ніхто не в змозі гарантувати конкретний результат на чиюсь користь.

І наостанок. Мабуть, кращим доказом незалежності рішення АРМА по УМХ є той факт, що розлого описані у ЗМІ сценарії і припущення про результати конкурсу у підсумку так і не підтвердилися. Бо вибір Агентства став виключно наслідком дотримання законодавства. Складного і суперечливого законодавства.