Доступність посилання

ТОП новини

Заяви лідера боснійських сербів щодо Криму суперечать офіційній позиції Боснії і Герцеговини


Лідер боснійських сербів Мілорад Додик
Лідер боснійських сербів Мілорад Додик

Лідер боснійських сербів Мілорад Додик в інтерв’ю газеті «Російський репортер» висловив твердження, які викликали низку реакцій з боку офіційного Сараєва як і офіційного Києва. Додик, якого називають головним послідовником російської політики в регіоні, заявив, що «Крим є частиною Росії» та що приєднання півострова до України було «комуністичною помилкою». Сербський лідер каже: «Я дуже хочу поїхати до Криму, я виберу час для візиту й не бачу причин, щоби цей візит не відбувся». А коли йдеться про Донбас, Додик також має «рецепт»: «Найкращий сценарій – щоби російський народ в Україні здобув свої права та щоби міг співпрацювати з Росією».

Міністерство закордонних справ України відразу відреагувало протестною нотою до МЗС Боснії і Герцеговини (БіГ) в якій зазначається, що візит будь-якого закордонного урядовця до Криму без згоди української влади є порушенням українських законів й міжнародного права.

Офіційний Белград не реагував на наведені твердження Додика, хоча вони суперечать позиції сербського уряду.

Офіційне Сараєво узгоджує зовнішню політику з Брюсселем

Голова Президії БіГ Желько Комшич заявив, що «підтримка нелегальної анексії Криму не є позицією держави БіГ, це особиста думка Додика». Осман Топчаґич, колишній голова Місії Боснії і Герцеговини в Європейському союзі, попереджає, що заява Додика не узгоджена з жодним органом країни та, що вона шкодить іміджу Боснії і Герцеговини. Він нагадує, що Президія БіГ свого часу ухвалила рішення, згідно з яким закордонна політика країни «автоматично узгоджується з Євросоюзом».

Сербський лідер у минулому, починаючи з 2014 року, часто робив заяви, якими підтримував політику Кремля. Сербські ЗМІ нагадують, що Додик частіше зустрічається з президентом Росії Путіним, аніж президент Сербії Александар Вучич та, навіть, що Москва надійнішим союзником вважає саме Додика. Адже Вучич в офіційних виступах дотримується основних принципів державної політики, серед яких є й співробітництво з Євросоюзом. Офіційний Белград не визнав анексії Криму, хоча офіційно не засудив її й не запровадив санкцій проти Росії.

Вдячність Путіну й американські санкції

Щодо популіста Додика, він дбає лише про особисту популярність, яку здобуває націоналістичними гаслами й частими твердженнями про те, що Боснія і Герцеговина є «штучною державою» й «помилкою міжнародного співтовариства» та, що боснійські серби через її неефективність раніше чи пізніше будуть змушені вийти з її складу й приєднатися до Сербії. Таку позицію він висловив і в згаданому інтерв’ю «Російському репортеру», разом із вдячністю Путіну й міністру закордонних справ Росії Лаврову за підтримку, яку надають Республіці Сербській.

Щодо неефективності БіГ, слід сказати що діяльність державних органів найчастіше блокують саме сербські представники. Це стосується й нинішньої кризи: десять місяців після виборів країна ще не сформувала владу через непоступливість сербського лідера.

Офіційний Вашингтон два роки тому запровадив санкції проти Додика: йому заборонений вʼїзд до Сполучених Штатів, американським громадянам заборонено співпрацювати з його компаніями. Причиною санкцій стало те, що сербський лідер «гальмує реалізацію Дейтонських угод» та що його діяльність «становить загрозу суверенітету й територіальній інтеграції БіГ».

Мілорада Додика вважають впливовою людиною й у Сербії. Він і його син є власниками кількох компаній, частина з яких зареєстрована за кордоном. Йдеться переважно про компанії, які будують інфраструктурні обʼєкти за державні гроші. Лідер боснійських сербів на всіх урочистостях у Сербії супроводжує президента Вучича й патріарха Сербської православної церкви Іринея, а своїми частими виступами в белградських ЗМІ закликає до єдності сербського народу й наполягає на тому, що всі серби регіону мають право жити в одній державі. Якраз цим, зокрема, оглядачі пояснюють чому його радо вітають у Москві й чому російські медіа часто цитують його заяви.

  • Зображення 16x9

    Михайло Рамач

    Михайло Рамач (16.08.1951 – 13.05.2023). За освітою історик. Журналіст, поет, перекладач та сценарист. Автор семи поетичних книжок, пʼяти книг есе про колишню Югославію й нинішню Сербію. Був головним редактором трьох сербських щоденних газет. Співпрацював з Радіо Свобода з 1998 року. В сербських ЗМІ від початку 1990-х років друкував матеріали про Україну.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG