COVID-19 в Україні
Україна продовжує бити рекорди із кількості хворих COVID-19 на добу від початку пандемії. 13 листопада була перетнута позначка у 12 524 нових випадків коронавірусу.
Минулого тижня позитивні тести на COVID-19 отримала ціла низка представників нинішнього керівництва України – від президента України Володимира Зеленського і керівника його офісу Андрія Єрмака, голови і першого заступника голови Верховної Ради Дмитра Разумкова і Руслана Стефанчука, до віцепрем’єр-міністра Олексія Резнікова і кількох міністрів – зокрема, оборони Андрія Тарана і фінансів Сергія Марченка чи представника президента в Конституційному суді Федора Веніславського. 14 листопада голова МОЗу Максим Степанов повідомив, що теж захворів на COVID-19 і перебуває на самоізоляції вдома.
Локдаун вихідного дня: як вплине на економіку і хто проти
У зв’язку зі значним наростанням пандемії COVID-19 уряд ухвалив 11 листопада нові протиепідемічні обмеження. Цей так званий «карантин вихідного дня» запроваджується наразі на шість конкретних вихідних днів –14, 15, 21, 22, 28 і 29 листопада, і діє з 00:00 суботи до 00:00 понеділка. Це рішення викликало акції протесту в Києві і ще низці українських міст, а в кількох містах міська влада відмовилася виконувати рішення уряду України. Головний аргумент – втрата заробітку громадян. Поліція, як і обіцяла раніше, намагалася перешкоджати порушенням, зокрема, у Львові. Які міста України і чому відмовляються від локдауну вихідного – читайте за лінком.
А в цьому матеріалі ми проаналізували, як карантин вихідного дня вплине на економіку і пандемію.
Відмова у госпіталізації з COVID-19: в чому причина і що робити
В десяти областях України лікарні вже заповнені більше, ніж на 70% – це офіційні дані. «Через місяць лікарняні ліжка будуть повністю заповнені, і медзаклади не зможуть приймати хворих», – прогноз міністра охорони здоров’я Максима Степанова у разі, якщо українці не будуть дотримуватися протиепідемічних заходів. Разом із тим, вже є випадки відмов у госпіталізації важким пацієнтам, і це на тлі того, що в країні вже заборонені планові госпіталізації й операції. Детальніше про статистику і план дій у разі відмови в госпіталізації у важкому стані, читайте у матеріалі.
«Іменем депутата»: як парламентарі лобіюють власні інтереси у своїх непублічних зверненнях (розслідування)
«Не використовувати депутатський мандат в особистих, зокрема, корисливих цілях» зобов’язує парламентарів закон «Про статус народного депутата». Про це одностайно говорять і самі депутати: мовляв, у своїй діяльності керуються лише інтересами народу України. Та чи дійсно це так? Чи завжди народні депутати діють виключно в інтересах виборців?
«Схемам» вдалось отримати у своє розпорядження сотні сторінок офіційних звернень народних депутатів 9-го скликання, які журналісти проаналізували і дізналися, чим цікавилися депутати і що саме вони взялися вирішувати, – а деякі навіть від своїх перших днів у Верховній Раді – за допомогою такого «інструменту»: просили прискорити розслідування кримінальних справ щодо себе, дізнавалися про стан справ у конкурентів свого ж родинного бізнесу, допомагали сімейному бізнес-партнерові чи рекламували товари свого ж гіпермаркету.
«Колю, допоможи! СБУ». Командувач Нацгвардії товаришує з підозрюваним у держзраді кримчанином – «помічником ФСБ»?
7 листопада 2020 року на адмінкордоні між Херсонщиною та півостровом СБУ затримала кримчанина Миколу Федоряна. Він – український полковник у запасі, співробітник захопленого Росією підприємства «Чорноморнафтогаз». Українські правоохоронці підозрюють чоловіка у співпраці з ФСБ. Він нібито причетний до політичного переслідування кримчан – обшуків та арештів. Серед постраждалих – кримські татари-мусульмани. За інформацією прокуратури АР Крим, командувач Нацгвардії України Микола Балан «надавав підозрюваному допомогу при перетині адмінмежі». Чоловіки – давні товариші. Микола Федорян усі звинувачення відкидає, а справу проти себе називає політичною. Більше читайте за лінком.
Як виглядатиме президентство Джо Байдена? Основні моменти – включно з Україною
45-й президент США Дональд Трамп уперше визнав перемогу свого опонента з Демократичної партії Джо Байдена, але знову повторив тези про шахрайство на виборах 3 листопада.
Ще будучи кандидатом у президенти Джо Байден казав, що перегляне багато зовнішньополітичних ініціатив адміністрації Дональда Трампа – таких як вихід США з низки міжнародних договорів. Байден також наполягав, що працюватиме над полагодженням трансатлантичних відносин, які він вважає ключем до стабільності в Європі в останні 75 років. Якої зовнішньої політики президент Байден дотримуватиметься надалі? Читайте тут.
100 днів протестів у Білорусі
У Мінську тисячі людей знову вийшли на вулиці, однак тепер не тільки заради протесту проти фальсифікації підсумків президентських виборів у Білорусі, але і на знак пам’яті про загиблого молодого чоловіка Романа Бондаренка. 15 листопада білоруські силовики розігнали у Мінську народний меморіал Бондаренку. 31-річного чоловіка звіряче побили білоруські силовики, яким не сподобалася національна символіка – Роман був серед її захисників. Врятувати жертву свавілля не вдалося.
Журналіст і політичний коментатор Віталій Портников у своїй колонці розмірковує: чим протести в Білорусі схожі на Майдан 2014-го в Україні і як надалі можуть розвиватися події у сусідній країні.
Карабах і Донбас. Чого може навчитися Україна?
Війну в Нагірному Карабасі зупинено. Після успіху Азербайджану в Україні заговорили про уроки цього конфлікту для України в контексті війни на Донбасі. Звичайно, порівнювати напряму ці війни не можна. Та й перемогу Азербайджану через появу російських миротворців у регіоні не варто переоцінювати. Але загалом українській владі та українській армії є про що подумати. Які висновки війни на Кавказі можуть бути корисними для України? Розбиралися журналісти спеціального проєкту Радіо Свобода «Донбас Реалії».
Далі – пропонуємо підбірку історичних матеріалів за тиждень:
- Історії розкуркулених родів: Онищенків із Чернігівщини, Перехрестів із Черкащини, Стоцьких із Вінниччини
- Розкуркулення і Голодомор на Вінниччині: свідчення Ксенії Катічевої-Корольчук
- Батька вбили, а маму вивезли в Сибір. Спогади про дитинство в «чорних воронах» і нацистських таборах
Курорт у зоні стихійного лиха
Cолотвино – закарпатське містечко на кордоні з Румунією. Колись відомий курорт вже 10 років – зона стихійного лиха. Внаслідок карстового провалу там затопило останню працюючу шахту та підземне відділення республіканської алергологічної лікарні. Обвали ґрунту не рідкість і донині, однак це не перешкода для стихійного туризму. Місцеві бізнесмени викачують з шахти солену воду в приватні басейни, яка потім потрапляє в одну з найбільших річок Закарпаття – Тису, а звідти в найбільшу водну артерію Європи – Дунай. Як живуть та відпочивають люди на краю прірви? І яке майбутнє чекає на прикордонне містечко? Дивіться ↓
Ваше Радіо Свобода Weekly
Радіо Свобода Weekly – усі важливі новини та ексклюзиви нашого сайту в одному листі. Надсилаємо щопонеділка о 7-й ранку якраз до Вашого сніданку. Підписатись на розсилку можна тут.
