Доступність посилання

ТОП новини

У Кремлі сподіваються збільшити свій вплив в українському суспільстві після виборів – Моцик


Плакати на огорожі посольства Росії в Україні під час акції «Путін, за Іловайськ відповіси». Київ, 29 серпня 2018 року (ілюстраційне фото)
Плакати на огорожі посольства Росії в Україні під час акції «Путін, за Іловайськ відповіси». Київ, 29 серпня 2018 року (ілюстраційне фото)

До виборів у Верховну Раду Росія заморожує роботу на Мінських переговорах по Донбасу та «Нормандської четвірки». Про це заявив представник України у Мінських переговорах Олександр Моцик. На що розраховує Росія? До чого Україні готуватися під час і після виборів? Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії говорив представник України в робочій підгрупі з політичних питань Тимчасової контактної групи (ТКГ) в Мінську щодо врегулювання ситуації на Донбасі Олександр Моцик.

– Ви заявили, що російська сторона буде гальмувати роботу усіх переговорних груп, не тільки політичну, яка була й так заморожена, до виборів в Україні. Звідки такий висновок?

– Ми бачимо у ході переговорів, що Росія не виявляє бажання виконувати свої зобов’язання, які прописані у Мінських домовленостях. Це стосується безпекових, економічних, гуманітарних питань.

Якщо взяти безпекові, перш за все, Росія має вивести свої війська з території України, вивести озброєння, техніку, найманців і роззброїти незаконні військові формування на окупованій території. Звичайно, мова не йде, що це буде зроблено сьогодні-завтра, але розмови про це треба вести. Натомість, Росія традиційно заявляє, що «нас там нєт» і хоче, щоб на цій основі велися переговори.

Росія заявила на попередньому засіданні, що вона хоче провести так звані «вибори» на окупованій території 11 листопада цього року. Це також показник. Подібні «вибори» були проведені 2 листопада 2014 року. Тоді Україна виконала частину своїх політичних зобов’язань. У той час Росія окупувала ще великий шматок української території і провела «вибори». Які мали бути 7 грудня 2014 року, але за українським законодавством, про що ми домовлялися з Росією, ОБСЄ. Росія це проігнорувала і обрала двох ватажків Плотницького й Захарченка.

Попри протести й попередження США, ЄС, ОБСЄ, Росія, швидше за все, буде проводити «вибори» в ОРДЛО
Олександр Моцик

Зараз розписується приблизно такий самий сценарій. І попри протести й попередження США, Євросоюзу, ОБСЄ, Росія нікого не слухає і ці «вибори», швидше за все, буде проводити. У зв’язку з чим ми заявили, що якщо це трапиться, ми будемо виступати з вимогою про посилення санкцій проти Росії.

– Які саме це можуть бути санкції?

– Перш за все, проти тих осіб, які будуть втягнуті у ці так звані «вибори» як з Москви, так і на окупованій території; проти певних організацій, можливо, проти додаткових підприємств.

– Ви говорите про позицію Росії у Мінську на переговорах. Хто її озвучує, Борис Гризлов? І чи говорить він, що «ми проведемо вибори» на окупованій частині Донбасу?

Ці «вибори» потрібні, щоб хоч якось легалізувати нових осіб, які зараз «очолюють» ОРДО та ОРЛО. Але назовні це ніякого значення не матиме

– Він чітко про це сам сказав кілька засідань тому. Він сказав, «розумієте, там же живуть люди і їм потрібна влада, от ми повинні там провести вибори», – майже дослівно передаю його слова. З чого ми зробити висновок, що «вибори» проводить Москва.

Ці «вибори» потрібні для того, щоб хоч якось легалізувати тих нових осіб, які зараз «очолюють» ОРДО та ОРЛО, та тих так званих «міністрів». Але назовні це ніякого значення не матиме, тому що світ як не визнавав ці незаконні структури, так і не буде визнавати, та тих осіб, які очолюють ці структури.

– Ці так звані «вибори» відбудуться, як було чотири роки тому. Вже відомо кого виберуть, швидше за все не буде міжнародних спостерігачів, це вибір без вибору. Але ви казали, що до парламентських та президентських виборів в Україні Росія не буде йти на переговори з політичних питань ні у Мінську, ні у «Нормандській четвірці». Чому?

– Це видно з уповільнення темпу переговорного процесу, який я спостерігаю у Мінську. Видно, що кардинальних речей до виборів зроблено не буде щодо важливих питань. По менш суттєвим робота буде продовжуватися, скажімо, щодо води, електрики, життєзабезпечення тощо.

Мінський процес пішов би дуже швидко, як і Нормандський, якби одна людина, яка сидить у Кремлі, проявила політичну волю

Ми півроку наполягаємо на тому, щоб була створена окрема робоча група по кордону. Про це ніхто не хоче говорити, тема табу для росіян. Очевидно, що вона на контролі на найвищому рівні у Кремлі. Путін десь так і казав, що ніяких кордонів вони передавати не будуть, тому що «прийдуть націоналісти» і щось там влаштують. Тож це така дурилочка для людей, чому не можна передавати кордон Україні.

За цими ознаками ми й робимо висновки, що чогось очікувати до виборів буде важко. Звичайно, ми продовжуємо працювати. Але правильно кажуть експерти, що Мінський процес пішов би дуже швидко, як і Нормандський, якби одна людина, яка сидить у Кремлі, проявила політичну волю і захотіла врегулювати цей конфлікт на Донбасі. Але Путін цього робити не хоче, він вважає карту Донбасу стратегічною картою, яку буде розігрувати пізніше.

– Як виглядають переговори? Позавчора відбувся 97-й раунд переговорів у Мінську. Чи є якийсь конструктив, чи це просто озвучування тез, які повторюються з раунду в раунд?

– Є троє учасників переговорного процесу: Україна, Росія та ОБСЄ. Доречі, два інших підписанти, які не беруть участі з різних причин, поставили свої підписи в особистій якості, а не як представники «ЛДНР», оскільки ці структури не визнані.

– Хто зараз представляє ці угрупування на переговорах?

– Є представники від Луганська й Донецька, є у тристоронній контактній групі та є у робочих групах. Від Донецька Наталія Ніконурова, від Луганська Владислав Дейнего.

Сторонами конфлікту є Україна та Росія, а посередник ОБСЄ. Тож заяви Росії, що вона посередник, не відповідають дійсності. Ми проводимо засідання у форматі Тристоронньої контактної групи і у форматі чотирьох робочих груп: з політичних питань, безпекових, гуманітарних та економічних питань.

Чотири групи працюють, потім доповідають на пленарному засіданні Тристоронній контактній групі, що відбулося, які питання обговорювалися. Таким чином є намітки на наступні засідання. Але коло питань приблизно одне й те ж. По важливих питаннях, але не стратегічних, йде певний обмін думками, знову ж таки питання води, електрики, пенсій, але стратегічні речі Росія не хоче виконувати.

Росіяни кажуть «нас там нєт». І головне, вони хочуть, щоб ми прийняли цю позицію

Є дуже чіткий пункт 10 у комплексі заходів, такий же пункт є у протоколі від 5 вересня 2014 року, і такий же пункт у меморандумі від 19 вересня 2014 року. Там чітко прописано, що мають бути виведені іноземні війська і так далі. Росія при цьому заявляє, що це їх не стосується. Там не записано, що це російські формування.

Під час переговорного процесу ні у кого сумніву не було, що це саме Росія. Тоді переговорний процес вели президенти Петро Порошенко, Володимир Путін, Франсуа Олланд та канцлер Ангела Меркель. А зараз росіяни кажуть «нас там нєт». І головне, вони хочуть, щоб ми прийняли цю позицію і на цій основі вели переговори. Звичайно, ми із цим не погодимося і ми про це кажемо.

– Це виглядає як певний спектакль для представника ОБСЄ. Це така фіксація позицій обох сторін, щоб представник ОБСЄ знав, що зараз відбувається. Адже і українська, і російська сторони знають, про що вони почують.

– Якщо взяти політичну частину, Мінські домовленості виписані так, що кожна зі сторін конфлікту має свої зобов’язання по цих документах. Зобов’язання політичного характеру – наші. Був ухвалений так званий закон про особливий статус, він двічі був продовжений. Був проголосований закон про амністію, він не підписаний, тому що російська сторона з безпекових питань нічого не робить. Була прийнята постанова Верховної Ради про населені пункти, в яких буде вводитись особливе самоврядування. І у першому читанні були прийняті поправки до Конституції стосовно децентралізації. Тобто Україна частину своїх зобов’язань виконала.

Стосовно Росії, вона не тільки нічого не виконала, але заявляє, що відповідні пункти її не стосуються. Один пункт безпекових питань виконаний, але Україною. Було прописано у меморандумі, що накладаються заборони на польоти військової авіації – ми це виконали. Така цинічна поведінка Росії унеможливлює подальший прогрес.

Для Росії санкції є досить дошкульними. За ці чотири роки вона втратила приблизно 100-150 мільярдів доларів

Як із цим боротися. Одна з форм боротьби – санкції. На Росію накладені санкції і сьогодні вони є досить дошкульними для неї. За ці чотири роки вона втратила приблизно 100-150 мільярдів доларів. Це велика сума для Росії. Вона вилетіла з десятки найбільш розвинутих країн світу по ВВП. Росія втрачає темпи розвитку і експерти кажуть, що за ці чотири роки вона втратила можливості десятирічного розвитку.

– Представники так званих «ЛДНР» щось говорять на цих засіданнях?

– Звичайно, вони виступають і активно висловлюють свою точку зору. Інша справа, є дві сторони: з однієї сторони Україна, а з іншої Росія та представники ОРДЛО, тобто окупаційна адміністрація. Але усе вирішує Росія, вони лише озвучують. У них є неширокий коридор, де вони можуть мати думку, але виходити за межі цього коридору у Кремлі їм ніхто не дозволить. Як тільки хтось виходить, він одразу десь зникає.

– Ви також заявили, що Росія заморожує переговори політичних питань до виборів в Україні. Чому до виборів?

– Я думаю, що у Кремлі сподіваються, що ті політичні сили, які симпатизують Москві, збільшать свій вплив в українському суспільстві і можливо буде фракція у парламенті. Тоді Москві буде легше з нами розмовляти, ніж зараз. Взагалі Кремль подає ситуацію, що вони люблять «братський народ України», а є зверху неправильна і незаконна влада, вони її не люблять. Що є великим цинізмом. Вбити клин між урядом та народом навряд чи Росії вдасться. Але надія на те, що сили, які симпатизують Москві, зможуть зміцнити свої позиції після виборів у Кремля є.

Ми будемо зустрічатися й далі, але хотілося б, щоб ці зустрічі були більш ефективними і приносили результати.

ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:

​(Радіо Свобода опублікувало цей матеріал у рамках спецпроекту для жителів окупованої частини Донбасу. Якщо у вас є тема для публікації чи відгук, пишіть нам: Donbas_Radio@rferl.org)

  • Зображення 16x9

    Денис Тимошенко

    Народився і виріс в Донецьку. Закінчив філологічний факультет Донецького національного університету імені Василя Стуса, магістр журналістики. У медіа – із 2008 року, співпрацював із газетами Донеччини. Після переїзду до Києва співпрацював із низкою всеукраїнських телеканалів як сценарист та журналіст. На Радіо Свобода – із січня 2016 року. Цікавлюся культурою, історією, документальним кіно.

XS
SM
MD
LG