Безумовний дохід і смертна кара. Рецепти Савіка Шустера для України

У «Мистецькому Арсеналі» у Києві 1 червня популярний телеведучий і журналіст, колишній директор московського бюро Радіо Свобода Савік Шустер представив українцям свою першу книгу «Свобода слова проти страху і приниження. Соціальний експеримент у прямому ефірі і перша карта емоцій України». Савік прилетів до Києва після довгої відсутності в новому іміджі. Над своїм виданням він працював півтора року. Спочатку – в Україні та Італії, а потім – в Південній Індії і на Близькому Сході. Книга вийшла у видавництві «Брайт Букс». На цю роботу автора надихнуло видання французького політолога Домініка Муазі «Геополітика емоцій», до якого Шустер написав передмову.

У першій частині своєї книги журналіст розповідає історію своєї авторської телевізійної програми «Свобода слова», яка з 2005 року виходила на різних українських телеканалах, про те, що відбувалося за її лаштунками, а також про свої стосунки з президентом України Петром Порошенком, лідером парламентської фракції «Батьківщина» Юлією Тимошенко, президентом Білорусі Олександром Лукашенком, убитим російським опозиціонером Борисом Нємцовим, російським опозиційним політиком Михайлом Ходорковським і іншими українськими та європейськими політиками. Автор знайомить читачів зі своєю точкою зору на багато найважливіших політичних подій в Україні та світі, свідком яких став. Відверто каже про свої невдачі і визнає власні помилки.

Друга частина книги присвячена масштабному експерименту – дослідженню масових емоцій в прямому ефірі, учасниками якого були щонайменше близько п’яти тисяч глядачів авторської програми Шустера. За підсумками цього дослідження створена перша карта емоцій України. Протягом 14 місяців Савік питав у гостей, які представляли майже всі регіони України, з якими почуттями вони залишають студію: почуттям страху, приниження або надії.

На презентації книги автор навів деякі дані проведеного дослідження. 63,7% українців, не зважаючи на війну на сході країни, падіння рівня життя і втрату частини території, сподіваються на краще майбутнє. Більше 18% живуть в приниженні і близько 17% – в страху. Дослідження емоцій, як заявив Шустер, показало, що Україна сьогодні перебуває на межі виживання. Найнижчий рівень надії – в Дніпропетровській області. Київська – друга за рівнем надії. Четвертою за рівнем песимізму в країні телеведучий назвав «найбільш європейську» Львівську область. А «найоптимістичнішою» – Хмельницьку область.

«Карта емоцій показує, що Україна розколота і необхідно приймати швидкі рішення. Головна проблема країни полягає в тому, що в абсолютній більшості регіонів люди почуваються приниженими через умови, в яких вони живуть, через несправедливість, яку вони спостерігають щодня. І це треба виправити негайно. Тому потрібна соціальна революція, я б сказав – еволюція, але для неї немає часу», – говорить Савік Шустер.

Аналізуючи в тому числі соціологічні дані, журналіст розмірковує у своїй книзі, як можна об’єднати країну, і пропонує свої рецепти вирішення українських проблем. Одна з його ідей – про необхідність запровадження Базового доходу для кожного українця, який держава повинна виплачувати всім від самого народження і до смерті. Розмір Базового доходу – 3400 гривень, дві мінімальні зарплати (понад 130 доларів за нинішнім курсом). За словами Савіка, гарантована сума від держави стане важливим кроком у боротьбі з корупцією, оскільки не буде необхідності нараховувати різні суми і виплати, і це дозволить скоротити апарат чиновників.

«Настає нова епоха життя, технології замінюють робочі місця, а що станеться в недалекому майбутньому? Може так виявитися, що через десять років робочий тиждень у нас буде, наприклад, 2 дні, працювати буде 15% населення. І в багатьох країнах говорять про необхідність базового доходу», – зазначив Савік в ефірі каналу «112 Україна».

У своїй книзі в якості однієї з найбільш радикальних, але на погляд автора, необхідних ідей, він пропонує і запровадження в Україні смертної кари «на час воєнного стану за фінансові злочини, збиток від яких загрожує державному бюджету воюючою країни». Йдеться про найбільш кричущих випадках крадіжки і корупції. «Безумовно, такий вирок потрібно приводити у виконання тільки в разі ретельного неупередженого розслідування, залізних доказів і публічного судового процесу. Але повірте, досить було б одного виконання покарання, і економічна ситуація в Україні почала б стрімко поліпшуватися», – переконаний Шустер.

На презентацію книги прийшли політики, журналісти, друзі та найвідданіші глядачі. Фактично, через тиск влади ток-шоу Савіка "Шустер LIVE" припинило виходити в український ефір у 2017 році, і він був змушений покинути Україну. Головне питання, яке цікавило багатьох учасників презентації: чи з’явиться знову в українському телеефірі його програма? Через півроку в Україні офіційно стартує президентська кампанія, а фактично вона вже йде повним ходом, і на кожну подію багато хто дивиться крізь призму виборів.

Сам Шустер каже, що президентські вибори його не цікавлять. В останні роки він зі своєю телевізійною командою намагався створити неолігархічний канал, який би сприяв розвитку приватного бізнесу та середнього класу. Однак підприємці з середнього класу, яких вважали найактивнішою частиною українського суспільства, і які могли б стати реальними акціонерами нового суспільного ТБ, проект не підтримали. За словами Савіка, ніяких пропозицій перед виборами, що стосуються виходу в ефір його ток-шоу та інформаційного співробітництва, він не приймає, оскільки впевнений: це рано чи пізно перетвориться на чергову пастку і без зміни політико-олігархічної еліти в Україні неможливі кардинальні зміни на ТБ.

Як відомо, в 2016 році Державна фіскальна служба України повідомила про відкриття кримінальних справ проти «Савік Шустер Студія» і самого телеведучого за підозрою в несплаті податків. У квітні цього ж року Київський міський центр зайнятості анулював дозвіл Шустеру на роботу в Україні, однак через кілька місяців це рішення Окружного адміністративного суду Києва визнав незаконним. З 1 березня 2017 року, через відсутність фінансування телеканал Шустера 3S.tv припинив своє мовлення.

Савік Шустер прилетів в Україну лише на кілька днів. Він планує повернутися в країну у вересні, щоб вирушити в тур по регіонах для обговорення з українцями ідей, висловлених у його книзі. «Так що в Україні я все одно буду, а мій громадянський проект з’явиться тут лише тоді, коли для цього будуть умови. Я не хочу чубитися з владою і олігархами. Не хочу витрачати життя на дурниці», – підсумував тележурналіст. Найближчим часом він має намір продовжити роботу над документальним фільмом про культуру в Південній Індії, який почав знімати там паралельно з підготовкою матеріалів для свого першого видання.

Враженнями про книгу Савіка Шустера ділиться керівник програми «Мамахохотала» на одному з українських телеканалів Роман Грищук:

– Мені як людині, яка працює в ТВ-сфері, було цікаво дізнатися про створення формату телевізійного шоу «Свобода слова». Політологам, історикам і просто хлопцям, які цікавляться тим, що відбувається, точно будуть цікаві інсайди про українських політиків і олігархів, з якими спілкувався і дружив Шустер.

Порошенко в книзі виглядає мало не гірше Януковича. Таке собі втілення хитрості, шкурних інтересів і страху за втрату влади. Яценюк – перспективний політик, який звернув не туди. Нічого погано не сказано про Тимошенко, тільки якісь очевидно-позитивні речі, взагалі ні слова про олігарха Ахметова і дифірамби молодим українським антикорупціонерам.

У книзі не йдеться, хто спонсорував виходи передач. Автор запевняє, що шоу створювалося тільки завдяки контрактам з ТВ-каналами, прямого впливу і вливання грошей олігархів не було, а за часів ефірів на Першому Національному, 24-му і 112 каналах взагалі знімалося за рахунок Савіка.

Слабо віриться, враховуючи, що в своїй же книзі Шустер пише: «медіаринку в Україні немає. Реклама коштує копійки, на ній вижити неможливо, тому вся журналістика» сидить «на зарплатах у олігархів, які «докладають» десятки мільйонів доларів до бюджету своїх ЗМІ.

Вони перетворюють журналістів на своїх служак і таким чином знищують професію. Навіщо вони це роблять? Олігархи використовують журналістів, як бійців своєї особистої гвардії, для самооборони або нападу».

Найбільше мене зачепила остання частина книги. Відповідь на питання «Що робити?». Послідовно, і зі спробою добре аргументувати, автор бачить вихід з плачевного стану у впровадженні Безумовного базового доходу для українців. Те, від чого два роки тому на референдумі відмовилися швейцарці, має врятувати Україну від багатьох соціальних бід і навіть корупції. Особисто я своєї думки про ББД ще не склав, але тема цікава і заслуговує ширшої суспільної дискусії.

Володимир Гавриш, член політради «Руху нових сил» Михайла Саакашвілі, дав таку рецензію на видання «Свобода слова проти страху і приниження»:

– У книзі описана реальна ситуація, що відбувається в Україні: в політиці, суспільстві, мас-медіа. Савік дуже відвертий, що, в принципі, для нього рідкість. Йому є що оцінювати і згадувати: обман нині опального олігарха Ігоря Коломойського, брехня президента Петра Порошенка, який обіцяв захищати свободу слова в Україні, позбавлення права на роботу і закриття програми.

Він прямо говорить про корупцію, про залежність редакційної політики від власників телеканалів. І це дуже поганий посил всім нам, тому що фактично громадянське суспільство не володіє тим необхідним нормальним елементом демократичного суспільства – ЗМІ, наша четверта влада, на жаль, дуже сильно залежні.

Крім того, здивували оприлюднені Савіком в книзі результати дослідження, так звана «Карта емоцій України». Опитування в студії беруть участь в ефірах українських громадян з усіх регіонів часто давали точну картину підсумків виборів. В якомусь сенсі він проводив в ефірі соціально-психологічний експеримент, і цього ніхто до нього не робив. І його презентацію видання, безумовно, слід розглядати в контексті його майбутньої участі в політичній і, сподіваюся, медійного життя України.

Він своєю книгою продовжив дискусію про нинішню українську владу і суспільство і про те, куди далі ми рухаємося. Припускаю, що він буде займатися українською політикою і буде задіяний в команді одного з кандидатів в президенти України. Написавши цю книгу, думаю, що Савік відчуває свою причетність до подій в країні і хотів би внести і свій внесок в покращення життя громадян найбільшої держави Європи», – вважає Володимир Гавриш.

Оригінал матеріалу читайте на сайті Російської служби Радіо Свобода