1008
Проміжні вибори до Конгресу: чого чекати Україні
— Світ
В найближчий вівторок, 4 листопада, в США відбудуться так звані проміжні вибори в Конгрес – американці переоберуть третину Сенату, а також палату представників у повному обсязі. Як показують опитування Rasmussen Reports Республіканська партія цілком може очолити Сенат в останні два роки президентства Барака Обами. Зараз Сполучені Штати підтримують Україну, проте вибори в Конгрес можуть змінити політичне підґрунтя. Виникає питання, якою буде політика США по відношенню до України до обрання наступника Обами?
Перш ніж перейти до конкретних пунктів, хотілося б виділити чотири загальних моменти.
По-перше, якщо республіканці контролюватимуть Сенат після виборів в листопаді, посилиться політичний тиск на Обаму з метою не поступатися Росії і допомагати Україні, включаючи надання Україні летального озброєння. Однак через громадський скептицизм щодо зовнішньополітичної активності та наявності в самій Республіканської партії високої частки прихильників політики «ізоляціонізму», я не думаю, що тиск на президента буде достатньо серйозним, щоб змусити його піти на ті кроки, на які він не пішов би при інших умовах.
По-друге, згідно Чиказької ради з глобальної політики, лише 42% американців підтримали б військові дії, якщо Росія вторгнеться в країни Балтії, які, як ви знаєте, є членами НАТО. Мені здається, більшість американців не підозрюють, що балтійські країни є союзниками США по НАТО, і якщо країни-члени блоку піддадуться нападу, юридичним зобов’язанням США буде допомогти їм в обороні. Також лише 30% американців підтримують військову допомогу Україні, якщо Російська Федерація зазіхне на інші її території. Як бачимо, існують значні внутрішні суперечності більш рішучої відповіді на кризу в Україні, які обмежать дії республіканців.
По-третє, американці, як правило, знайомі з тим, що Росія є більш потужною у військовому відношенні країною, ніж Україна, яка, до того ж, перебуває в розпалі економічної кризи, загрузла в корупції і має слабке управління з часів незалежності. Більш того, більшість американців знають дуже мало про Україну, зовсім небагато людей емоційно прив’язані до неї (на відміну, наприклад, від Ізраїлю). В дослідженні, проведеному в квітні 2014 (розміщеному на блозі The Washington Post в Мавпи Кейдж), усього лише 16% респондентів можуть знайти місцезнаходження України на політичній карті світу.
По-четверте, існує велика кількість серйозних, а іноді і гострих міжнародних проблем, з якими стикаються США: Ірак, Сирія, Іран, Ісламська держава Іраку і Леванту, Китай, криза єврозони, зростання скептицизму європейців, і злободенна проблема – вірус Ебола.
Тому я зупинюся на конкретних напрямках американської політики щодо України.
Статус України і Криму
Я не вірю, ніби існує ймовірність того, що уряди країн Заходу разом із Сполученими Штатами підтвердять легітимність і визнають анексію Російською Федерацією Криму чи незалежність самопроголошених «Донецької народної республіки», «Луганській народної республіки» або «Новоросії». На мій погляд, анексія Криму стане надзвичайно серйозною довготривалою перешкодою для реального поліпшення відносин між США і Росією. Я вважаю, що пройде досить багато часу, поки Росію почнуть розглядати як «партнера» Сполучених Штатів, НАТО чи ЄС, не кажучи вже про статус «союзника».
Економічні санкції проти Росії
Я впевнений, що переважна більшість накладених на Росію санкцій в найближчому майбутньому залишиться в силі. Уряди західних країн зайняли таку позицію, що санкції можуть бути переглянуті в тому лише випадку, якщо Росія змінить власну поведінку, зокрема, повністю виконає умови Мінських домовленостей. Однак це вкрай малоймовірно, оскільки Росія не демонструє жодного бажання до імплементації Мінських домовленостей. Якщо республіканці заволодіють контролем в Сенаті, скасування американських санкцій стане менш вірогідним. Тому додаткові санкції, що залежать від того, чи буде Росія загострювати існуюче скрутне становище або піде на пряме вторгнення, куди більш вірогідні, ніж значне зменшення вже існуючих санкцій.
Економічна допомога Україні
З політичної точки зору адміністрації Обами буде досить важко надати істотну економічну допомогу Україні. Американська економіка все ще слабка, до того ж більшість громадян США відчувають, що рівень допомоги інших країн знижується. Більш того, якщо в цілому республіканці охоче підтримують ідею військової допомоги, вони значно менш раді надавати економічну підтримку. Тому Сенат під керівництвом Республіканської партії навряд чи щось змінить в цьому відношенні.
Відповідно, в майбутньому можна очікувати ще більше невійськової допомоги США Україні в порівнянні з нинішнім станом. Ймовірно, збільшиться фінансування USAID в Україні. Вашингтон сприятиме наданню нового пакета міжнародної допомоги; він буде і далі підтримувати багатосторонню допомогу через МВФ; також він може погодитися стати гарантом деяких позик МВФ та спрямувати зусилля на реструктуризацію кредиту або часткове списання боргу України.
Вступ до ЄС
Безсумнівно, адміністрація Обами підтримуватиме процес вступу України в ЄС. Однак Вашингтон не може бути занадто жорстким у своїх спробах впливати на внутрішні справи Європейського Союзу. Хоча саме керівництво Євросоюзу вельми серйозно ставиться до впровадження угоди про асоціацію між Україною та ЄС, в той же час інтервенція Росії робить процес надання Україні членства в ЄС більш рішучим. І все ж навіть за найсприятливіших обставин цей процес буде тривати роками.
Допомога нелетальним військовим обладнанням
Я впевнений, що поточне зобов’язання США надавати Україні нелетальне обладнання та військове навчання триватиме, і програма допомоги таким обладнанням, ймовірно, покращиться за рахунок підтримки даної програми обома партіями в Конгресі. Зокрема вона включає допомогу в сфері засекречених комунікацій і розвідувальних безпілотних літальних апаратів. Такої ж допомоги для України я очікую і від американської розвідки. Безперечно, адміністрація, швидше за все, буде обережною в контексті перетину провокаційного межі – це може насторожити Росію і спровокувати її до збільшення військового тиску на Україну або на іншу державу.
Допомога летальною зброєю
Досягнення республіканців на майбутніх виборах, швидше за все, приведуть до збільшення політичного тиску на адміністрацію з метою поставок Україні смертоносного озброєння, особливо протитанкового і зенітної зброї. Зараз багато хто у Вашингтоні, в тому числі немало демократів, підтримують поставки летального зброї. З іншого боку, я також вважаю, що адміністрація Обами буде чинити опір цьому тиску, принаймні, поки буде достатньо впевненою, що Україна власними силами зможе ліпше протидіяти вторгненню Росії. Знову ж, причиною є небажання перетинати провокаційну межу.
Вступ в НАТО
Точно такі ж обмеження і ризики пояснюють, чому Вашингтон менше наполягає на вступі України в НАТО. Зараз стає зрозумілим, що «червоною рискою» для Росії буде членство України і Грузії в НАТО. Однак існують дві додаткові причини юридичного характеру, що підтверджують вищесказане.
По-перше, виникає питання про те, яким чином країна зможе вступити в НАТО. Вступ України до НАТО означатиме, що Донбас і Крим стануть частиною території, яку союзники будуть зобов’язані захищати колективно. Якщо Україна звернеться до п’ятої статті, решту країн-членів юридично повинні будуть захищати Україну, що за фактом призведе до залучення НАТО у війну проти ядерної наддержави. З очевидних причин, НАТО не має наміру цього робити.
По-друге, НАТО є оборонним альянсом демократичних держав, і прийом нових членів вимагає поправки до основоположного акту НАТО. В свою чергу, це означає, що кожен член НАТО повинен парафувати і ратифікувати приєднання нових країн. За нинішніх обставин я не думаю, що це можливо.
Деескалація військової напруженості з Росією
Я вважаю, що головні події у відносинах між Росією і США в найближчі два роки будуть відбуватися у військовій сфері. Військова напруженість з Росією стає надзвичайно небезпечною. Саме тому ми побачимо спроби обох сторін домовитися про зменшення цієї напруженості, так само, як колись Захід і Радянський Союз вирішили зменшити напруженість після Карибської кризи. Адміністрація Обами, ймовірно, усвідомлює це, і якщо справи в Україні або в інший країні не будуть погіршуватися, вона, швидше за все, сприятиме зваженому діалогу з Москвою протягом наступних двох років, щоб побачити, чи схильна Москва, наприклад, до обговорення створення нових звичайних збройних сил в рамках європейських угод. Я не впевнений, що Москва піде на це, хоча все можливо.
Едвард Уокер, професор політології та виконавчий директор Департаменту Євразійських і східноєвропейських досліджень в Каліфорнійському університеті, Берклі
За матеріалами: Forbes.ua
Поділитися новиною
