Путін перейшов до плану «Б» боротьби з Україною. І головним тепер стало зміцнення позицій п'ятої колони, стверджує газета «День». Видання пише, що тепер у Кремлі на перший план вийшла орієнтація на внутрішні проблеми України. Прихід представників п'ятої колони до влади на різних рівнях і насамперед до Верховної Ради: якщо і не контролювати безпосередньо її роботу, то хоча б блокувати, вихолощувати прогресивні закони. Інспірувати незадоволення тими чи іншими кроками влади. Організовувати дрібні, але численні насильницькі дії (убивства, вибухи, пожежі), щоб показати неспроможність влади контролювати ситуацію. Стимулювати роботу проросійських ЗМІ. На зовнішньому фронті – розширювати коло друзів Росії, вносити розбрат у середовище проукраїнських сил, поширювати дезінформацію про події в Україні. Хоч як сумно це констатувати, але, як наголошує дописувач газети історик-міжнародник Руслан Гарбар, багато чого у внутрішній політиці України об’єктивно збігається з цілеспрямованими, організованими й підтриманими Росією кроками зовні.
Газета «День» аналізує, на кого поставить Путін в Україні? Видання нагадує про нещодавнє твердження російського політтехнолога Станіслава Бєлковського про нібито зацікавленість Путіна в перемозі на виборах Петра Порошенка. Автор статті професор Борис Соколов стверджує, що Бєлковський знову трудиться в передвиборчому штабі Юлії Тимошенко і робить усе, щоб відвести від неї підозру в тому, що вона є кандидатом Кремля. До того ж цей політтехнолог працює лише з тими кандидатами, на яких отримав санкцію від Путіна. Утім, дописувач вважає, що Путін поки що остаточно не визначився, чия перемога на виборах президента в Україні задовольняє його найбільше. Зараз кампанія лише починається, і в ній поки напевне беруть участь лише Тимошенко та Порошенко. Кремль визначиться зі своїм вибором ближче до кінця президентської гонки, коли позначаться всі її реальні учасники. І основним методом впливу буде ескалація або, навпаки, послаблення інтенсивності бойових дій на фронті в Донбасі безпосередньо перед виборами. Але в будь-якому разі, вплив Росії навряд чи суттєво позначиться на результатах українських виборів, переконаний автор статті, що має назву «Важкий вибір Кремля».
Про те, які теми використовують майбутні кандидати перед виборами, а які мали б бути на порядку денному, аналізують експерти газети «День». Так, політолог Михайло Басараб переконує, що у виборчій кампанії домінуватимуть три тематичні напрямки: 1) війна, Росія-агресор і реванш; 2) корупція; 3) соціальна проблематика. Кожен учасник кампанії спеціалізуватиметься на одній з цих трьох тем. Петро Порошенко буде працювати з темою війни і відсічі агресії. Гриценко приділятиме найбільше уваги корупційній проблематиці, а Ляшко з Тимошенко віддадуть перевагу наративу про «зубожіння». Це не означає, що кожен з кандидатів розмовлятиме з виборцями лише на якусь одну тему. Просто якась з них буде головною у їхньому порядку денному. Стаття називається «Між популізмом і смислами».
Україна хоче в НАТО, бо має конфлікт із Росією. Однак, як переконує експерт тижневика «Країна» військовий дипломат Олександр Поліщук, це не цікаво 29 членам альянсу. Якби Київ сказав, що готовий надати свій повітряний простір, аеродроми з обладнанням, транспортні магістралі, зробити каталог об’єктів, які можуть використовувати сили НАТО при розгортанні, тоді Україну сприймали б як серйозного партнера, вважає дипломат. Він переконаний, що конфлікт на Донбасі йде до замороження. Це на руку ворогам. Україна втрачає ресурси. Не може нормально розвиватися. Тоді як Київ повинен використовувати всі можливості для просування вперед. Дипломат також переконаний, що треба не тільки на національному рівні визнавати Росію окупантом і агресором, а й в Організації Об’єднаних Націй. Якби Росія була названа стороною конфлікту, її вивели б із процесу ухвалення рішень Ради Безпеки ООН. Відібрали б можливість накладати вето. Дипломати знають, як це робити практично, вважає експерт. Матеріал має заголовок «Революція гідності виявила негідників і героїв. Цей процес триває».
Міністерство юстиції звернулося до суду з проханням анулювати реєстрацію 49 політичних партій. У список увійшли ті, що 10 років не висували своїх кандидатів на президентських і парламентських виборах. Серед них «Пора», «Єдність», «Кияни передусім», Соціал-демократична партія, Партія ветеранів Афганістану. Загалом в Україні зареєстровані 352 партії. Як стверджує в тижневику «Країна» політолог Тарас Загородній, партії в Україні продають під вибори. У найкращі часи давали 100 тисяч доларів. Зараз за партію з осередками платять 50-60 тисяч. Цьому бізнесу 20 років. Зареєструвати партію людині з вулиці неможливо. Навіть Саакашвілі, який боровся з олігархами, її купив, стверджує дописувач. Нові обличчя парламенту заробляють на квартири і стають гієнами, проти яких нещодавно боролися. Політолог вважає, що потрібно два тури мажоритарної системи, знизити прохідний бар’єр у парламент і запровадити голосування через інтернет. Є ризики. Але на голосуванні можна буде побачити людей, які ніколи не ходили на вибори.
