Час дискусії – як правильно будувати країну
Є чудовий американський фільм "День сурка". У мене враження, що ми живемо в країні сурка (бабака). На жаль, усе розвертається назад, в часи Януковича. Подивіться, що ми бачимо зараз в темах. Зняття Пристайка, який смів голосно говорити про вступ до Євросоюзу і НАТО. Ми бачимо банкрутство "Енергоатому" як підрив енергетичної незалежності. Ми бачимо, як спецназ ДБР вривається в музей, а слідчі переслідують "Довженко-Центр". Бачимо підготовку до подачі води окупантам в Крим. Ми є свідками розростання фінансової дірки в Держбюджеті і наступу на підприємництво. Ми чуємо про призначення Міністром освіти вірного партії регіонів.
Щодня країну занурюють назад до часів Януковича.
Я пам'ятаю часи, коли мільйони людей важко, з помилками, не дуже гарною поведінкою, але прагнули до якихось великих цілей. Ми йшли до членства в Євросоюзі. Ми хотіли членства в НАТО. Ми йшли за незалежною церквою. Ми реалізовували децентралізацію, коли половина держбюджету була передана містам. Ми вводили масу антикорупційних заходів. Ми відроджували українську мову і культуру.
Сьогодні країна не живе великими цілями.
У мене таке враження, що єдиним, що витає в повітрі, смердить і отруює українську атмосферу – є капітуляція, бо припинення війни односторонньо означає саме капітуляцію.
У мене таке враження, що сьогоднішня політика нинішньої влади має один секрет: вони роблять так, щоб сьогоднішній капець робив вчорашній капець меншим, тобто кожен день збільшуються неприємні речі, які загрожують державності України.
Очевидно, що країна потребує змін. Ці зміни в поки що демократичній країні лежать в одній площині і поки що цей шанс не використаний – вибори. У кожній нормальній країні саме вибори є індикатором змін. Я розумію, що місцеві вибори, які чекають на нас восени, не сильно впливають на політику держави. Але якщо ви не згодні з політикою, яка зараз відбувається в країні – з розгромом економіки, з фінансовою катастрофою, з радикальною зміною зовнішнього курсу, з капітуляцією тощо – просто не давайте голоси "зеленим".
Якщо гарант прокинеться на другий день після виборів, вийде з "теплої ванни" з підкорегованими результатами соцопитувань, які йому дають, і раптом усвідомить, що у "зелених" немає жодного мера обласного центру, що у них є 15-20 відсотків депутатів місцевих рад з усього масиву, от тоді, можливо, почнеться суспільна дискусія – як правильно будувати країну.
При цьому зусиль виключно "Європейської солідарності" Порошенка недостатньо. Порошенко та "ЄС" одні не здатні добитися такого результату. Треба говорити про створення нових точок альтернативи до діючої влади.
Національно-демократичні сили – замість того, щоб гризтися в парламенті, хто як голосуватиме за те чи інше питання, мають об'єднуватися.
Місцеве самоврядування – замість того, щоб виживати по одному ціною передачі комунальних грошових потоків нагору, мають об'єднуватися.
Представники малого та середнього бізнесу також мають об'єднуватися.
Ці три складові восени можуть показати, що країна проти нинішньої ситуації в країні.
Це моє кредо на нинішній рік.
