Через коронавірусне захворювання COVID-19 у світі загинуло вже понад 53 тисячі людей. У першу чергу вірус загрожує літнім людям, а також людям із хронічними захворюваннями. Саме тому одеські волонтери вирішили шукають у своєму районі пенсіонерок-одиначок і возять їм продукти й прості ліки. Нехай сидять вдома і не наражають себе на небезпеку, каже Радіо Свобода волонтерка. Щодня на гарячу лінію проєкту «Захисти бабусю» надходить до двох сотень дзвінків.
«Я не буду вас дуже сильно навантажувати. Якщо можна, принесіть мені овочів – картоплі, цибулю, буряк. Мені важко спускатись і підніматись на п’ятий поверх», – каже Галина Геєк. Їй 87 років, і останні кілька років вона живе сама. Майже всі родичі за кордоном. В Одесу нещодавно переїхала її онука, але відносини з нею не склались, тому Галина Костянтинівна знову залишилась на самоті. Жінка дуже погано бачить, ходити на вулицю може тільки з милицями. А виходити доводиться, принаймні за ліками.
Із введенням карантину життя ускладнилось: треба купувати маски, антисептик і уважно слідкувати за контактами. Коли знімальна група заходить до квартири, літня жінка одразу перевіряє, чи прикрите в нас обличчя, і вимагає натягнути захисні бахіли. Тільки після цього нас пускають усередину. Кілька днів тому пенсіонерка зателефонувала на гарячу лінію проєкту «Захисти бабусю».
Ідея створити кол-центр для пенсіонерок-одиначок належить одеському журналістові Дмитру Птяшкові. Він побачив в інтернеті сайт для волонтерів і подумав, що, можливо, найбільше допомоги потребують ті, хто з інтернетом «не дружить». Або через вік, або через погане матеріальне становище.
Головна мета кол-центру – налагодити сталі зв’язки між літніми людьми, що живуть наодинці, і волонтерами, що живуть поблизу. Добровольців шукають в онлайні на сайті проєкту, а пенсіонери звертаються за телефоном (048) 709‑30‑30. Цій гарячій лінії кілька років, але якщо раніше туди скаржились на транспорт чи комунальні послуги, то тепер телефонують за адресною допомогою.
Птяшко каже, що пенсіонеркам-одиначкам може бути потрібна найпростіша допомога – принести ліки з аптеки, заплатити за комунальні послуги. Він, втім, не виключає, що рано чи пізно волонтери стикнуться і з коронавірусом.
«Головне завдання – це виявити захворювання на перший-другий день. Тому що це така категорія людей, які фактично зачинені вдома. Вони проведуть там тиждень-другий, а потім почнуть там помирати», – каже Птяшко. Схожі випадки були в Іспанії – літніх людей знаходили у власних ліжках померлими. За ними мали доглядати соціальні працівники, але вони забули про них.
Проблеми у пенсіонерок-одиначок навіть із продуктами. Ось і Галина Костянтинівна просить купити їй щось для борщу. Радіє капустці й бананам, яких вона не просила, але їх купили.
Чоловік Галини Едгар Геєк помер 2015 року – в родини не знайшлось по 5 тисяч гривень на тиждень для оплати гемодіалізу. Після місячного очікування на безоплатні процедури чоловіка не стало. Галина Геєк боїться захворіти на коронавірус і відверто пораділа маскам і антисептику від волонтерки.
Пенсіонери готові до самоізоляції, але тоді їм потрібна допомога – волонтер
Наше завдання в тому, щоб літні люди менше виходили на вулицю, щоб не наражали себе на ризик підхопити коронавірус, розповідає Радіо Свобода один із волонтерів проєкту Ольга Георгієвська. Літні люди налякані хворобою і готові до самоізоляції, але їм потрібна допомога.
«Частіше за все пенсіонеркам-одиначкам потрібні прості ліки і продукти. Ми не склад і не великий благодійний фонд, тому завжди питаємо, що конкретно людині потрібно. Самостійно за рахунок власних грошей привозимо допомогу тим, хто поблизу. Ідея проєкту полягає в тому, щоб допомагати тим, хто буквально в сусідньому домі живе, або навіть у твоєму дворі», – розповідає вона.
Не всі пенсіонерки-одиначки ставляться до чужих людей із довірою – ще одна літня жінка намагалась зачинити двері, побачивши знімальну групу. Потім довго не могла зрозуміти, чому їй готові допомагати, а отримавши продукти – довго питала, кому за це дякувати і на якій урядовій лінії залишати відгук.
За день на гарячу лінію надходить велика кількість дзвінків – 28 березня їх було майже 100, 29 березня – 125, 30 березня – майже 200, а 31 березня і 1 квітня – понад 200. Дані пенсіонерок-одиначок, які телефонують, передають у територіальні підрозділи соціальних служб Одеси.
Координує волонтерів іще одна одеська журналістка на ім’я Віра. Інколи, коли літні люди телефонують, я чую в слухавці просто тихе завивання, навіть слова важко розібрати, розповідає вона.
«Придбати продуктовий набір для літньої людини – це від 70 до 150 гривень. І їм цього вистачає на тиждень. Звучить просто жахливо, я не знаю, як вони можуть впоратися, але це так і є. Хтось просить просто антисептики і маску, тому що не може вийти на вулицю. В нас є волонтери, що допомагають одразу 3–4 людям. Якщо є машина – це цілком реально», – розповідає координатор.
Волонтерська активність забирає по кілька годин на день – майже повноцінна робота. Останніми днями Вірі допомагають іще декілька операторів кол-центру.
75 відсотків із тих, хто телефонує, старші за 80 років, і вони просять дуже прості речі – комусь потрібні знеболювальні, комусь післяопераційні ліки, комусь препарати від тиску, додає вона. Літні люди просять найдешевше, тому що для багатьох, за словами координатора, навіть кефір – це розкіш.
В Одесі близько 200 тисяч пенсіонерів, каже Птяшко. Десь 50 тисяч із них старші за 65 років, і лише 5,5 тисяч перебувають на обліку соціальних служб. Журналіст не виключає, що, враховуючи інформацію про ціни за лікування і неготовність лікувальних закладів, про яку постійно говорять волонтери, рано чи пізно доведеться організовувати систему телефонної чи онлайн медичної допомоги.
Станом на ранок 3 квітня в Україні підтверджено 942 випадки захворювання на COVID-19. За добу зафіксували 138 нових випадків. Померли 23 людини. Одужали – 19.
Зокрема, в Одеському регіоні хворіє 20 осіб, іще 53 пацієнти очікують на результати ПЛР-тестування. На стаціонарному лікуванні перебуває 31 особа.
