Як Зеленський рятує народ від заздрості
Ніщо так не губить рейтинги політика в Україні, як ЗАЗДРІСТЬ. Це така щира хохляцька вдача, яку промацав Зеленський-комік, і зараз бережеться від неї, як від вогню. Тому він такий нещасний на відосиках. Тому рейтинги моновлади тримаються, попри повне руйнування всього в країні. Ні страх, ні ненависть, ні втрати не є такими гарячими емоціями, як ЗАЗДРІСТЬ. Згадайте хоча би приказку: "Аби у сусіда корова здохла"... (Це я без образ, просто варто визнати, що перемогти в собі хохла насправді головне завдання українця).
Проте, цей допис не про менталітет. А про те, як його знає і використовує президент-комік – знавець всього безсоромного, яке є сіллю анекдотів. Конкретно, це пост про ДЕКЛАРУВАННЯ. Бо з вище описаних причин, щоб у охлосу не виникало гаряче почуття заздрості, владою була проведена багатоходова комбінація по відміні декларування моновладою. Формально декларування зберігається, але правди більше в деклараціях не буде, бо, відповідно до нового закону, покарання за брехню моновлада скасувала.
Тепер декларації "слугам народу" будуть писати сценаристи однойменного телесеріалу. З декларації 2020 буде здаватися, що депутати у нас жили, як прості вчителі. Все так, як заповідав Голобородько.
Розгортали цей сценарій від самого початку. В "слуги" набирали дрібних аферистів, не стільки тому, що дилетанту Зеленському для керованості важлива була профнепридатність команди, а щоб не викликати заздрості у електорату. Тому декларування 2019 року пройшло "пристойно", окрім скандалу з Бужанським "мама любит скорость". Адже це була декларація майна, з яким "слуги" зайшли у владу, а що може бути за плечима у дрібних аферистів? Нічого.
А ось декларації 2020 року дуже явно би показали те, чим в першу чергу займаються дрібні аферисти при потраплянні в сприятливе середовище – швидко покращують своє матеріальне становище.
Це була би подвійна бомба: частина суспільства би прозріла – якому бидлу довірила країну, а частина осліпла від ЗАЗДРОСТІ. І не відомо ще, яка частина для Зеленського була би страшніша. Просто катастрофа для "зелені"!
Однак, декларування 2020 не буде. Правдивого декларування не буде. Раніше декларування – це був жах чиновника-політика, коли правда була менш ризикованою. А ось новий закон про декларування від "слуг" не передбачає ув'язнення за неправду, а тільки штрафи, та й то кримінальна відповідальність починається з недостовірного декларування на суму від... 9 млн.грн. А це означає, що майно на таку суму "слуги" можуть собі дозволити не вносити в декларацію. Тобто, представникам моновлади тепер дозволено без кримінальних, публічних і політичних наслідків отримати неправомірні доходи (у вигляді хабарів, конвертів та відкатів) на джентльменський набір вартістю 9 млн. грн. (а цього, до речі, вистачає на пристойну квартиру, дачу, машину, плюс на скромні апартаменти в Італії чи Хорватії).
А як було?
В той час, коли я була нардепом, тюремний термін можна було отримати за недостовірні дані в декларації на суму 300 тисяч грн. Правда, є різниця?
Щоб ви розуміли, не просто різниця, а ціла прірва між майданівською та "зеленою" владою. Якщо говорити про це в контексті еволюції чиновництва, то це аналогічно припиненню розвитку лінії кроманьйонця і передача естафети еволюції до неандертальця.
В часи мого депутатства драконівські правила декларування доходів чиновників плюс шалено негативна реакція суспільства на очевидний обман заклали фундамент відповідальності влади. І що найголовніше – в деклараціях була правда. А це включало різноманітні механізми впливу на політика, окрім страху перед покаранням.
Я зараз розкажу, як працювала система до її зламу.
Я пам'ятаю, як мій колега, що вважався багатим (бо з бізнесу) відмовився від відпочинку в улюбленому готелі на Криті, в який приїжджав щоліта багато-багато років, і перейшов на бюджетну Хорватію, щоб не вносити суму в декларацію (вартість Хорватії була нижчою межі, яку треба було декларувати). А коли продав старий Мерс, який почав сипатися, бо виїздив 12 років, то купив уже не новий, а б/у за 45 тисяч баксів. І радів, як дитина, коли це не стало топ-новиною дня. Бо вважав, що суспільство має право обурюватися, коли бачить в деклараціях великі витрати ВІПів, бо у воюючій країні навіть багатії не повинні мати розкішний відпочинок та авто.
Все це свідчить про те, що система за минулої влади працювала в тому напрямку, що політикум реально ставав скромнішим...
Зауважте, як все змінилося при "нових обличчях". Спочатку ментально, а потім фактично. Журналісти не так давно фіксували переписку депутата "слуги" в сесійній залі, де він купував ягуар за 63 тисячі доларів... Називав це прийнятною ціною. А в минулому він був лише сценарист. Колишній продюсер, який став керівником Офісу Президента, купив новий мерс за 120 тисяч доларів. Бо як він це пояснив: "Давно планував".
Суспільство весь минулий рік дозволяло це "зеленим", що літали в захмарних рейтингах. А, коли рейтинги стали просідати, "зелені" самі собі це дозволили, вживши заходів, щоб суспільство про це не дізналось. Тобто, маємо повний злам всіх досягнень.
Так, у попередників були вади, а у цих – повний злам.
Не заперечую, що були приклади уникнення відповідальності раніше, були схеми і легалізації доходів в деклараціях, але так само були протилежні перекоси – покарання за чесність. Коли "розмазували" політика в інформаційному просторі за звичайний автомобіль тільки тому, що були відсутні інші... хиби. Проте, це була прийнятна самопожертва заради побудови інституту відповідальної влади.
Наприклад, мене розмазали в інформаційному просторі за 300 тисяч "допомоги", які я внесла в декларацію. Ця допомога виникла тому, що в 2014 році в моєму житті сталася трагедія. І це українська традиція вдові з дітьми допомагати "конвертами" на цвинтарі. З цієї суми я заплатила 50 тисяч податків, коли вносила в декларацію. Проте, в ЗМІ все це пройшло під назвою "корупція Чорновол".
Тому, коли допомогла діаспора в Канаді, я зізнаюся, що вже не внесла нічого в декларацію, а все до копійки витратила на авто для фронту. Звісно, без жодного посту у фейсбук... Так "тихо" допомагали фронту багато моїх колег депутатів. Збирали гроші, докладали свої, щоб купувати необхідні речі на фронт, тобто займалися волонтерством, але без реклами, бо як все це було відображати в декларації? Так в країні і пішло розділення на волонтерів, що порятували країну, і "недоторканих" бариг-депутатів, у яких нічого святого.
Хіба це було справедливо? Проте, це здавалося прийнятною платою за побудову інституту декларування і прозорості влади. Однак, випала інша сторона медалі – це призвело до обрання... дрібних аферистів у владу, які зруйнували інститут декларування, побудований ціною репутації багатьох щирих майданівських політиків.
До речі, відміна суворої відповідальності за недостовірне декларування для моновлади була пріоритетом від початку.
Це розроблялося і готувалося Офісом Президента. Підготовка до цього почалася відразу після перемоги Зеленського приблизно в той самий час, коли почався ремонт в державній дачі в Конча-Заспі, щоб туди міг переїхати президент.
І за той час, поки старий закон ще працював, українці могли зауважити, наскільки легковажно ставиться до покарання за недостовірне декларування як сам Президент, так і його "слуги". То Зеленський маскував в декларації віллу в Італії, то просто забув внести велику суму куплених облігацій. Маркер "слуг" Бужанський не вніс в е-декларацію свій елітний автомобіль, а інші "слуги" пачками декларували нові модні тачки за смішною, відверто заниженою ціною... Вони би так не ризикували, якби не були переконані, що буде скасоване покарання за недостовірні дані в деклараціях. Їх патрон їх не підвів. Моновлада це зробила.
Тепер почнеться глобальне гріхопадіння чиновництва. Нічим не стримане. Не відображене в деклараціях. А, значить, не публічне, отож, не буде прямо-пропорційно відображатися в рейтингах...
Який з цього я зроблю висновок? Не очікуваний. Заздрість – це погано. І навіть, якщо зараз її жало направлене проти Зеленського. Краще втратити з тими, хто прозрів, ніж надбати з тими, хто осліпнув від заздрості. Тому, можливо, "багатоходовка" Зеленського з руйнування інституту декларування – це теж його вирок. Можливо, треба, щоб рейтинг Зеленського падав не емоційно, а з усвідомленням. Може, нашому суспільству треба сповна зрозуміти, що розвиток державника з неандертальця – це еволюційний тупик...