Перший пішов або як Венедіктова взялася зливати справи Бахматюка
Не пройшло й два тижні після нашого попередження про можливі "зливання" справ топкорупції після призначення Ірини Венедіктової генпрокуроркою, як вона вже заповзято взялася за одну з них.
Мова йде про справу "ВіЕйБі банку" аграрного мільярдера Олега Бахматюка.
Вчора журналісти повідомили, що генпрокурорка звернулася до керівника Спеціалізованої антикорупційної прокуратури з вимогою надати їй усі матеріали справ, де фігурує Бахматюк.
Трапилося це майже одразу після того, як Бахматюк виклав на сайті свого агрохолдингу "Укрлендфармінг" листа про "переслідування" його Національним антикорупційним бюро і особисто директором Артемом Ситником, який за щось Бахматюку мститься.
Ще раніше до генпрокурорки звертався й очільник СБУ Іван Баканов. І не повірите, але теж щодо справ Бахматюка. Просив віддати їх СБУ.
До слова, в сьогоднішньому інтерв'ю "Українській правді" Венедіктова заявила, що запитала у Баканова про підслідність справи СБУ і в чому той бачить "неефективність НАБУ". Тобто, генеральна прокурорка вирішила з'ясувати питання підслідності та ефективності НАБУ в керівника СБУ, який навіть не бачив матеріалів кримінального провадження. А вже через кілька речень каже: "...є стаття щодо підслідності, 216-та Кримінально-процесуального кодексу. Ти її не перестрибнеш...". То що їй треба, аби Баканов знайшов, як "перестрибнути" статтю і віддати справу до Служби безпеки?
Все це свідчить про реалізацію задуманого на найвищому державному рівні плану, про який ми попереджали: Бахматюк повертає повністю або частково вкрадене, а взамін щодо нього закриваються всі наявні кримінальні провадження. І, очевидно, нікого вже не хвилює невідворотність покарання і той факт, що будь-яке повернення грошей не скасовує злочину і відповідальності за нього.
До речі, в тому ж інтерв'ю генпрокурорка обмовилася якраз про наповнення бюджету: "Питання номер один – це не якісь політичні амбіції. Питання – наповнення бюджету. Тому, звичайно, ці справи можна пов'язати з можливістю повернення активів в бюджет". От і чудовий привід "злити" справу Бахматюка з героїчними лозунгами.
Венедіктова, схоже, пішла шляхом одного із своїх попередників – Юрія Луценка і вирішила наплювати на норми Кримінального процесуального кодексу. Тому ми вирішили про всяк випадок нагадати їй.
По-перше, КПК чітко розмежовує (ч. 5 ст. 216) підслідність НАБУ. Тобто, визначений перелік корупційних злочинів, які мають розслідувати детективи Бюро. Серед них розкрадання майна, зловживання службовим становищем, хабарництво. Вчинене це все має бути топпосадовцями, а розмір шкоди повинен перевищувати мільйон з лишком гривень (більше 500 прожиткових мінімумів, за законом).
Також КПК дає право детективам НАБУ розслідувати злочини, які їм не підслідні, якщо це необхідно для виявлення або запобігання підслідного їм корупційного злочину. Водночас, забороняє зворотнє, тобто розслідувати справи НАБУ іншими органами. Про це зазначено у ч. 5 ст. 36 КПК.
Справа Бахматюка – це розкрадання 1,2 млрд грн через ПАТ "ВіЕйБі банк". Суть в тому, що у 2014 році Нацбанк виділив "ВіЕйБі" стабілізаційний кредит, аби той не збанкрутів. Отримані 1,2 кредитні мільярди розікрали. За даними НАБУ, до цього причетні сам Бахматюк, екскерівники "ВіЕйБі", а також колишній перший заступник голови НБУ Олександр Писарук та чинний член ради НБУ Микола Каленський.
Складаємо два плюс два і маємо справу, де фігурантами проходять топпосадовці НБУ, сума збитків перевищує мільярд гривень, злочин – розкрадання! Це стовідсоткова справа НАБУ. Сподіваємося, Венедіктова читала КПК і теж це розуміє.
По-друге, що стосується вимоги Венедіктової до САП негайно надати матеріали, то нагадаємо генпрокурорці закон "Про прокуратуру". Він визначає, що САП є самостійним підрозділом, прокурори якої є процесуальними керівниками у кримінальних справах НАБУ. Генпрокурору заборонено втручатися в діяльність антикорупційної прокуратури.
Більш прямолінійного положення закону годі й шукати (абз. 2 ч. 5 ст. 8-1): "генеральний прокурор, його перший заступник та заступники не мають права давати вказівки прокурорам Спеціалізованої антикорупційної прокуратури та здійснювати інші дії, які прямо стосуються реалізації прокурорами Спеціалізованої антикорупційної прокуратури їхніх повноважень".
Луценко свого часу віддав справу Бахматюка поліції Арсена Авакова, де її очікувано закрили. Венедіктова, ймовірно, піде схожим шляхом. Наступним її незаконним кроком може бути передача справи, але вже в СБУ.
Далі цитуємо вимоги частини 6 ст 36 КПК: "Забороняється доручати здійснення досудового розслідування кримінального правопорушення, віднесеного до підслідності Національного антикорупційного бюро України, іншому органу досудового розслідування". Тому як би генпрокуроорка не хотіла, прикрити незаконне зливання законом їй не вдасться.
Схоже, одразу з перших своїх рішень Венедіктова обрала шлях стати "Луценком" в команді Зеленського. Усі ми вже достеменно знаємо, куди цей шлях веде таких горепрокурорів і їх президентів.
