Олександр Ірванець народився 24 січня 1961 року у Львові. Зростав в м. Рівне. Нвчався в Дубенському педагогічному училищі, а в 1989 році закінчив Літературний інститут ім.. Горького в Москві. 17 квітня 1975 року заснував літературне угрупування БУ-БА-БУ, разом з Юрієм Андруховичем та Віктором Небораком. З 1993 року постійно проживає в м. Ірпінь, що під Києвом. Автор понад двох десятків книг та численних публікацій у часописах і альманахах Європи й Америки. Твори перекладалися англійською, німецькою, французькою, шведською, польською, чеською, білоруською, російською, італійською, хорватською мовами.
В 2011 році у видавництві «Фоліо» вийшла книга «Сатирикон-XXI», що містить основний масив доробків письменника, як прозових, так і поетичних. Окрім творів, виданих раніше (романів, оповідань та віршів автора), до цієї книжки увійшли нові твори. Серед нових доробків, зокрема, у «Сатириконі» представлені поема «Білорусь» та оповідання « Play the game». Також Олександр займається перекладами з російської (Григорій Остер «Шкідливі поради» (Київ: Видавництво «Школа», 2002); Григорій Остер «Задачник з математики» (Київ: Видавництво «Школа», 2002), білоруської (Васіль Бикав «Ходільці: оповідання» (Київ: Факт, 2005); Уладзімір Арлов «Реквієм для бензопилки» (Київ: Факт, 2005), польської (Януш Корчак «На самоті з Богом. Молитви тих, котрі не моляться» (Київ: Дух і літера, 2003); Януш Ґловацький «Четверта сестра» (2007); Януш Ґловацький «З голови» (Львів, «Астролябія» — 2009), чеської та французької мов.
Премії, стипендії:
лауреат премії Фонду Гелен Щербань-Лапіка (США) 1995
стипендіат Академії Шльосс Солітюд (Німеччина) 1995
стипендіат Вілли «Вальдберта» (Баварія, Німеччина) 2001
стипендіат Фундації «КультурКонтакт» (Австрія, Відень) 2002
член журі театрального фестивалю «Боннер Бієнналє» з 2000
стипендіат Фулбрайтівської програми (2005-06)
стипендіат Літературного Колоквіуму міста Берліна 2009
фіналіст літературної нагороди Angelus (2007)
член білоруського ПЕН-клубу.