1960 | 01 | СІЧЕНЬ | 04 січня 1960 року. Помер Альбер Камю.

Народився 7 листопада 1913 в алжирському селі Мондові, в родині сільськогосподарського робітника. Батько, загинув у Першу світову війну. Мати, іспанка, перебралася з двома синами в Алжир, де Камю прожив до 1939. У 1930, закінчуючи ліцей, він захворів на туберкульоз, від наслідків якого страждав усе життя. Ставши студентом Алжирського університету, вивчав філософію, перебивався випадковими заробітками. Заклопотаність соціальними проблемами привела його в комуністичну партію, проте через рік він вийшов з неї. Організував самодіяльний театр, з 1938 зайнявся журналістикою.

Звільнений в 1939 від військового призову за станом здоров\'я, в 1942 вступив в підпільну організацію Опору \"Комба\"; редагував її нелегальну газету з тією ж назвою. Залишивши в 1947 роботу в \"Комба\", писав для преси публіцистичні статті, зібрані згодом у трьох книгах під загальною назвою \"Злободенні нотатки\". В 1953 Камю повертається до театральної діяльності: ставить спектаклі за власними інсценуванням, в тому числі \"Реквієм по черниці\" (1956) У.Фолкнера, \"Біси\" Ф.Достоєвського (1954); готується очолити субсидований державою експериментальний театр, чому завадила смерть в автомобільній катастрофі 4 січня 1960.

Альбер Камю – один з лідерів філософсько-мистецького напрямку екзистенціалізму. Поставивши існування людини в центр буття, письменник завжди боровся за звільнення її розуму і душі від абсурдної дійсності. Він проголосив необхідність бунту проти уставлених норм і повернення світові пріоритету особистості. В 1957 році Альберт Камю одержав Нобелівську премію з літератури «за величезний внесок у літературу, що полягає у висвітленні значення людської совісті».

Цитати Альбера Камю:

Справжня щедрість по відношенню до майбутнього полягає в тому, щоб все віддавати справжньому.

Не бути коханим - це всього лише невдача, не кохати - ось нещастя.

Є більше приводів захоплюватися людьми, ніж зневажати їх.

Звичка до розпачу куди гірша за сам розпач.