Захисник \"Локомотива\" Андрій Єщенко ділиться враженням про свою кар\'єру.- Немає відчуття, що потрапляючи спочатку в розширений список наставника збірної Фабіо Капелло, потім в реальний, ви, що називається, отримали новий шанс?- Це я відчув, коли покликали в \"Локомотив\". Подумав, упускати його не можна.- Скільки разів про це думалося за кар\'єру?- Я б міг і не виїжджати з Москви, але якось уклав дуже тривалий контракт з \"Динамо Київ\" - на 5 років, а звідти в Росію повернутися важко.- І зараз у нас 2012 рік, \"Локомотив\". Цей шанс останній?- Не знаю, але я з напругою сприйняв цей перехід. Дуже хотів повернутися в Росію. Адже я настільки довго грав в Україні, що життя йшло якимось одним тихим плином. Закінчується оренда, підписуєш контракт, закінчується він, підписуєш наступний, ходиш по клубах, нехай і по непоганих, і ось, знову, черговий контракт закінчується, пропонують новий: той же \"Арсенал\", \"Дніпро\", інші клуби, і раптом - Росія . Тут я, звичайно, задумався, але сумнівів не залишилося жодних. Треба повертатися!- Приходить хлопець в \"Локомотив\" і витісняє з лівого флангу Янбаєва, якого клуб категорично відмовлявся продавати за серйозні гроші.- А все просто якось вийшло. Підходить до мене Жозе Коусейру і запитує: \"Зліва зіграєш?\". А мені завжди зручніше було справа. Ну, я йому і відповідаю: \"Без різниці, давайте, зіграю!\" Насправді я дійсно і в \"Волзі\", і в Україні виходив на обох флангах. Це був матч проти ЦСКА, який ми виграли 2:0. Після Коусейру сказав: \"Молодець!\", але в наступній зустрічі я залишився в запасі.