ЄВХАРИСТІЙНА АНТРОПОЛОГІЯ ВЕЛИКОГО УКРАЇНСЬКОГО ГОЛОДОМОРУ
2018-11-24 22:31
На теологію в Україні неминуче чекає чистилище «трагічного богослов’я», вимога із всією серйозністю поставитись до свідчення трагедії Великого Голодомору як пошуку розкриття християнської Благовісті перед маніфестацією зла в історії конкретного народу, уникаючи спокуси розчинення в модному оптимізмі «фаворської ісихії» неопаламізму. Зміст твердження «Бог об’явився в Христі» можливо осягнути лише у темряві Гетсиманії, лише будучи розп’ятим на хресті «богозалишеності». Розуміння Голготи як місця, де помер Бог, спонукає до розуміння всіх інших місць, де помирають, як Голготи. Відтак Україна 1933-го стає простором, де в церковному календарі суцільний алітургійний рік Страсної П’ятниці, мовчання (ісихія) Логосу, Його цілковита неспроможність за відсутності субстанції-хліба бути присутнім в Євхаристії.