Я - Буча. Я - Ірпінь. Я - Україна. Чому цей жах треба запам'ятати на століття

Вчора Україна знову стала свідком геноциду власного народу. Повідомляє сайт Sportanalytic.com. Звісно, всі ми бачили фотографії з Бучі, Ірпеня та інших звільнених міст і містечок на території Київської, Чернігівської та Сумської областей. Сотні вбитих мирних мешканців, котрі не тримали в руках зброю. Вони не чинили жодного опору. Вони не коректували вогонь артилерії і не пересилали відео руху ворожої техніки. Ці люди винні тільки в тому, що народилися українцями. Їм зав'язували руки і стріляли в потилицю точно так само, як це робили в СРСР у 1937 році. Дівчаток гвалтували на очах у батьків, а матерів - на очах у їхніх дітей. Якщо у когось були якісь сумніви щодо російських солдатів, то тепер вони навряд чи залишилися. Це чисті звірі і породження диявола в людській подобі.Що з цим всім робити? Звісно, спершу треба зробити все, щоб такого більше не повторилося. Тим паче, що ми досі не знаємо, що відбувається на окупованих територіях Херсонщини, Запоріжжя, Харківщини та Донбасу. Як казав представник полку "Азов": Буча - це жахливо, але ви ще Маріуполя не бачили. А зупинити це все можна тільки шляхом вигнання усіх окупантів з нашої землі. Всі експерти кажуть, що за тиждень-два на Донбасі розгорнеться головна битва цієї війни, котра і визначить умови майбутнього мирного договору. І до цього часу вся енергія має бути спрямована на те, щоб допомагати нашим Збройним силам всіма можливими методами та засобами.А вже після перемоги потрібно буде докласти великих зусиль, щоб ніколи цього не забути. Для всього українського народу цей геноцид має стати тим самим запобіжником, котрий ніколи не дозволить співпрацювати з росіянами. Про це потрібно розповідати дітям, звісно, трохи фільтруючи інформацію відповідно до їхнього віку. Пам'ять про Бучу має бути з нами століттями. Той самий Степан Бандера, на котрого полював божевільний Рамзан Кадиров, давно казав, що "З москалями нема спільної мови". Чому ми цього так і не зрозуміли до цієї війни? Але головне, щоб тепер нарешті дійшло. Бо чого ще треба, щоб зрозуміти, що від тварюк треба триматися подалі?Ігор Цвик, головний редактор Sportanalytic.comСайт Sportanalytic.com, читай новини про спорт українською!