Тихолоз: Про розум, голод і любов. Маленьке посланіє до тих, кому тривожно і лячно
2019-04-20 14:01
Чесно: мені теж. Трохи. Так завжди, коли непевно. Але тільки трохи. Я точно не знаю, чим закінчаться ці вибори. Я не певен (на жаль), що нашому аж надто різномастому колективному «ми» вистачить розуму, щоб відрізнити зерно від полови і не піддатися спокусам лукавого. Дай Боже, звісно, але... Чи довше живу, ти менше взагалі певен у силі розуму. Особливо колективного. Колективна глупота зазвичай сильніша... Але я точно знаю, яким є МІЙ вибір. Є дещо, у чому я точно певен. Я знаю, у що я ВІРЮ. І це моя точка опори. І ви таку маєте – навіть коли вам тривожно і лячно.