На ці роздуми автора наштовхує потужний, стратегічний документ – «Туга за правдою», створений і підписаний українськими християнами з різних конфесій з ініціятиви Мирослава Мариновича. Цей текст є водночас актуальним для нашого сьогодення і торкається вічних проблем. Мої роздуми – це особиста реакція на деякі з глибоких питань, піднятих у цьому тексті, що охоплюють різні аспекти нашого сьогодення. Міркування, можливо, для когось будуть очевидністю, але автор не ставить за мету бути оригінальним.
1.Як лихо стає (або не стає) злом?
2.Зло – це вчинений гріх. Зло як порушення справедливости і як втрата Спілкування.
3.«Не будь переможений злом, але перемагай зло добром!».
4.Ще про властивості зла: його персональний вимір (зло як злий)
5.Як наш світогляд визначає, хто є «злий»?
6.Засаднича потреба справедливости, яка породжує необхідність відповіді на зло. В чому дієвість маніпуляції емоціями? Що з цим робити?
7.«Злі» як спільнота. Хто є «з того боку» від вразливого щодо неправди суспільства?
8.Наскільки потужним чинником є вплив ззовні? Яка реакція потрібна?
9.Що може і повинна робити Церква? Ідеалізм як цільний світогляд, заснований на прагненні до ідеалів. Нероздільність справедливости й довіри.
10.На закінчення: загальні висновки з ситуації, що склалася. Зіставлення початкової мети, що була на початку розмірковування та отриманих автором висновків.