«За кордоном ми провели сто конференцій, мали безліч зустрічей, де ти показуєш фільм, де відчуваєш солідарність людей, де люди приходять в суботу чи неділю тебе слухати, де є ентузіазм та сльози на очах – це все ми бачили-перебачили і я з великим болем можу сказати, що це не прориває блокаду, ані культурну, ані інформаційну, ані навіть психологічну. Тому що за цим все одно стоїть забліндований захист авторитетних видавництв, авторитетних журналів, які до української теми та проблеми ставляться неналежним чином, із недовірою, через фокус, вже виставлений заздалегідь Росією».