Усе далі у забуття відходять імена подвижників, які творили для слави рідного краю, які не шкодували ні власного часу, ні здоров’я, ні свого мізерного заробітку, аби звернути увагу світу на глибинну історію Волині, на культурні набутки волинян, приховані від сучасників пластами тисячоліть. І прабатьківська земля не може цьому зарадити – то через власну байдужість, то через матеріальну скруту. А то й через традиційне твердження, що немає пророка у рідній землі.