Євангеліє, яке нині читали в церквах візантійської традиції має кілька чітко виражених аспектів духовного життя християнина, на які він постійно мав би спиратись. Передусім \"Я прийшов у цей світ на суд: щоб ті, що не бачать, бачили, і ті, що бачать, сліпими стали\". Образ, який Христос використовує тут, мав би бути досить зрозумілим для юдеїв, які його слухали. Завдяки світлу людина бачить, але світло може і сліпити. Світло може бути темрявою. Господь, Який ішов з ізраїльським пустелею був світлом для них, але темрявою для ворогів їх (Вих 14:20).