Крутянський табір відбувся у Холодному Яру

Цього року курінний табір 75-их відбувся у Холодному Яру. У мальовничій місцевості поблизу села Мельники – у самому серці славної Холодноярської Республіки.

Тривав він з 4 до 15 липня, і за цей час ті, хто вперше поїхав на табір встигли навчитись багато нового, а «бувалі» засвоїли щось нове для себе. Всьому цьому процесу сприяв дух тих місць, відчувалось, що там творився чин героїв, народжувались і вмирали кращі сини України. 

Програма табору була побудована таким чином, щоб не перевантажувати учасників, більшість з яких на таборі були вперше. Багато точок було присвячено співам, купанню, інструктажам з самозарадності, гутіркам з природознавства, ПМД і тд. Молодше юнацтво потроху звикало до особливостей таборування: кухня, стійка, чергування – і «по колу» як кажуть. Спочатку багато що не вдавалось добре зробити, але впродовж табору юнаки засвоювали нові і нові знання, що дозволило їм до кінця табору вирости в очах старшини на добрий щабель. 

Тематика табору була присвячена повстанцям Холодного Яру, тому і гутірки з історії проводились, і назовництво на таборі всім нагадувало: де вони, і хто вони. Табір – то вільне козацтво, юнак – козак, інтендант – обозний, комендант – батько отаман. 

Разом з 75-ими таборували і юнаки 37 куреня імені Миколи Міхновського, що долучились до нашого курінного разом з своїм зв’язковим Андрієм Стрільцем. Спільне таборування дозволило здружитись людям з різних, але братніх куренів і отримати купу вражень. До нас на табір навідувалось чимало гостей: представники станиці Черкаси, зв’язковий нашого куреня Роман Орищенко, скаути та представники громадських організацій з Британії і Австралії. Вони були раді, що були в нас, та й нам сподобалось їхнє товариство.

Крім того поблизу нас таборувались дівчата з гуртка Ані Коновал «Вівсянки», що мали свій гуртковий табір. В нас були незабутня спільна ватра на святого Івана – всі отримали масу радості і задоволення від ігор, співів та полум’я, що було особливе в той день.Хоч були і проблеми з новачками, але, напевно, важко було знайти під кінець табору людей, які б хотіли додому. НІ! «Давайте, ще ватру, давайте ще два пера здамо, давайте знову вужів насмажимо, або карамелі, але тільки не додому» - приблизно такий був настрій останніми днями табору. На завершення табору ватра розставила все на свої місця: підвели підсумки, показали чого навчились, поділились враженнями, помріяли про нові табори, що будуть для когось в наступному році, а для деяких ще й в цьому.

З новими силами в новий бій!

Автор новини: канцлер (писар) табору пл. розв. Захар Маковський