У кожного народу, який виборював незалежність – чехів, поляків, євреїв, індійців на цьому шляху завжди була політична конкуренція. Праві і ліві, помірковані і радикали... Усіх їх шанують звільнені народи, називають їхніми іменами вулиці, ставлять пам’ятники. Не лише Пілсудському, Бен-Гуріону і Ганді, але і їх запеклим опонентам, якщо вони були патріотами, а не «п’ятою колоною». Тому вулиця Бандери повинна бути у Києві, хоча існування такої назви зовсім не означає зайвої його героїзації чи ідеалізації.