Цього літа ми з вами стаємо свідками того, як від нас йде ціла епоха. Ігор Цвик, головний редактор Sportanalytic.comЦього літа ми з вами стаємо свідками того, як від нас йде ціла епоха. Такого донецького \"Шахтаря\", яким ми його знали, більше не буде. Такий сумний висновок спричинили події минулого, події теперішнього і те, що неминуче станеться в майбутньому. Так чи інакше, свіжа історія \"Шахтаря\" - це історія втрат, кожна з яких боляче била по силі команди. Колись найсильнішої у Східній Європі.1. Втрата рідного стадіонуЧерез усім відомі події на Донбасі \"Шахтар\" втратив можливість грати на своїй арені. І якщо втрата власне стадіону вдарила по \"гірниках\" не настільки сильно, хоча на \"Донбас-Арені\" завжди була неймовірна аура, котра навіть \"Челсі\" змушувала тремтіти, то прощання з рідними вболівальниками обійшлося дуже дорого. Звісно, вболівання в Донецьку важко було назвати еталонним, але тамтешні любителі футболу бодай не вболівали проти хлопців у помаранчево-чорних футболках. Зараз же кожен матч для клубу виїзний, а свист на львівських трибунах на адресу клубу Ахметова - нормальне явище.2. Втрата Ахметовим стабільного доходуЗнову-таки, війна на рідних теренах \"Шахтаря\" призвела до закриття великих промислових комбінатів, котрі наповнювали гаманець Ріната Ахметова \"вічнозеленою\" валютою. І донецький клуб почав згадувати, як воно - жити не на широку ногу. Ахметов вже не поспішає купувати для клубу гравців за десятки мільйонів, тепер він за стільки їх продає. У команді немає затримок із виплатами, але затягування поясів відчувається на всіх рівнях. Як воно буде далі - не скаже ніхто.3. Втрата лідерів командиВідтік футболістів з клубу обіцяє бути чи не наймасовішим за всю історію існування \"Шахтаря\". Дугласа Косту вже продали \"Баварії\" за 30 млн євро, про Фернандо вже начебто домовились з \"Сампдорією\" за 8 млн, Луїс Адріано піде якщо не цього літа за гроші, то взимку в якості вільного агента. Схожа ситуація була і тоді, коли продавали Фернандінью, Вілліана та Мхітаряна. З одним виключенням. Тоді на зміну їм відразу приходили недешеві бразильські талантами, а зараз практично пошепки оголошується ставка на українських гравців. А такі слова в нашому футболі практично завжди означають лише одне - грошей катастрофічно бракує.4. Втрата ЛуческуРумунський наставник вже сам по собі асоціюється з донецьким клубом. Луческу - це \"Шахтар\", а \"Шахтар\" - це Луческу. Але румун нещодавно оголосив, що наступний сезон стане для нього останнім на тренерській лаві \"гірників\". І як би до нього не ставилися, але це однозначно кращий тренер в історії \"помаранчево-чорних\". Хто виграв перший і поки єдиний для незалежної України єврокубок? Луческу. Хто вперше за дуже довгий час вивів український клуб до чвертьфіналу Ліги чемпіонів? Луческу. Хто надовго посадив \"Шахтар\" на трон українського футболу, а отже скинув звідти \"Динамо\"? І знову Луческу. Без цього колоритного румуна \"Шахтар\" буде вже не таким. Зрештою, Луческу і сам розуміє, що донецький клуб йому підходить ідеально. Але війна руйнує всі плани...5. Втрата мотиваціїРано чи пізно це мусило статися. \"Шахтар\" просто переситився титулами, кубками та медалями. В один момент гравці вирішили, що так буде завжди, що вони постійно будуть кращими в Україні і в плей-офф Ліги чемпіонів. Але не так сталося, як гадалося. Славнозвісний \"шахтарський\" характер кудись зник, а команда розучилася переламувати хід поєдинку, котрий складається невдало. Вони ще навчилися плювати на все, як от у матчі з \"Баварією\" (0:7) або просто завершувати гру задовго до фінального свистка, що ледь не коштувало перемоги в останньому турі з \"Карпатами\" (2:0 - 2:2). Внутрішній стержень команди як зламався ще взимку, так його ніхто і не полагодив.Зараз ми з вами маємо нагоду спостерігати занепад імперії \"Шахтаря\". \"Титанік\" вже тоне, трюми заповнює вода, а на верхніх палубах ще грає оркестр. \"Гірники\" досі залишаються одними з кращих в Україні, але це лише через слабкість інших конкурентів. Сонце \"Шахтаря\" вже сідає за горизонт, а ніч обіцяє бути дуже довгою. Тому краще насолодитися останніми променями цього сонця. Щоб потім було що згадувати холодним зимовим вечором.