Я - Роман, і я - хронічний пластун. Ось уже з 1991 року. :) \"Ну і що?\", - запитаєте ви, - \"Яке це має відношення до армії?\". А тут ви не праві: той факт, що з 1991 року я періодично пропадав в лісах і горах Західної України, ніби натякає, що вміння і знання, які я там отримав дуже мені допомагають в цих умовах.
Пластуни - це українські скаути. І АТО - це вже третя війна, після Першої і Другої Світових, в якій ми беремо активну участь (зараз близько 100 пластунів). Ви про пластунів мало знаєте, бо прийшли комуністи, все заборонили і привезли Надію Крупську з її піонерами.
Чим же мені так допоміг Пласт? Ну, по-перше, він зробив з мене, - закомплексованого інтравертного товстуна, - розкутого і знахабнілого екстраверта із замашками сержанта. А по-друге, дав мені знання з:
КартографіїМаскуванняНепомітного підкраданняКуховаренняНочівлі в лісі без спорядження (влітку і взимку)Побудови прихистків одними шнурамиКористування ножем, сокирою і пилоюКомфортного перебування на природі протягом довгого часуОрганізації гігієни в польових умовахЛідерських навичокПланування і втілення складних проектівЕфективної комунікаціїПрикладного патріотизмуІсторії України і її контраверсійних моментівІ ще багато чогоВсі оці знання мені зараз дууууууже згодились. Я навіть не побоюсь перефразувати: \"Хто був у Пласті, той в армії не сміється\", бо немає з чого сміятись. Усі моменти служби, крім власне бойових дій, це квіточки порівняно з тим, що я з друзями мав нагоду пережити в Пласті. Ну, принаймні, в тій версії Пласту, в яку попав я. Нашими виховниками були не студенти, а дорослі дядьки - радянські туристи, альпіністи і військові пенсіонери, яких об\'єднувала одна спільна риса: несприйняття радянського союзу і комунізму у всіх його виявах. У більшості з них були як не заслані на Сибір, так репресовані іншим чином родичі. Займаючись з нами, вони виховували з нас Чоловіків, з такими рисами, які вони вважали потрібними і базовими, - так вони робили свій внесок у розбудову тогочасного суспільства.Якщо ви знайомі з пластунами або маєте до них стосунок, то можете справедливо зауважити: \"Чувак! Та ти собі гониш! Нема зара такого! Пластуни сидять по домівках в містах, пишуть проекти і в ліпшому разі раз на рік виїжджають на природу, щоб потусуватись.\" ... і будете тільки частково праві. Правильно, є і такі пластуни, але в тому і фокус, що різноманіття думок і підходів є сильною, а не слабкою стороною організації. Саме через це їй 104 роки.
В Пласті є курені, які займаються морським напрямком, літунським, мистецьким, етнографічним, військовим, лижним, мандрівним, виживальницьким, спортивним і багатьма іншими. Вибирай, що хочеш. Також не секрет, що пластуни - \"боги піару\", медіа-розкрутки, написання проектів і вибивання грантів. Але в яку б \"версію\" Пласту не попала ваша дитина, все одно - це однозначно соціальний ліфт і можливість саморозвитку навіть для тих, чиї можливості обмежені.
Батьки - виховують, школа - дає знання, Пласт - перекидає місток між особистим і суспільним. Дає підлітку розуміння важливості ролі громадянського суспільства для розвитку цілісної особистості.
Контакти осередків Пласту в Україні тут
Фото: Роман Балук, Петро Задорожний, Чота Крилатих, к. ч. 5 ім. Романа Купчинського