Значить, коли я був зовсім маленький, то, як всі нормальні діти, не любив манну кашку. То вона зарідка мені була, то з ґудзами, і загаряча, і захолодна. Ну, не любив я манної каші! І мій дзядзьо, коханий дідусьо, на ті всі вереди казав: «Не будеш мене слухати – то будеш слухав псячої шкіри!» Очевидно він мав на увазі пасок з собачої шкіри, яким мала бути збита на квасне ябко моя нечемна дупця. А щоб закріпити той педагогічний урок, додавав: «А як не будеш їв, то прийде москаль і все тобі з’їсть!»